Перегорни сторінку

5.

В свій готельний номер повертаюся зі змішаними відчуттями. Гліб зачепив щось глибоко в моїй душі, тут не посперечаєшся. Та для мене це нічого не означає, тому що не планую заводити нові стосунки. Ні з ним, ні з кимось іншим. 

Наступного ранку зустрічаю в ресторані лише Діну. Виявилося, що Марк вчора загуляв разом з братом, котрий якраз повернувся з Кіпру.

- Бідненький явно перебрав з алкоголем. - хмикає Діна. - Весь день проведе у ліжку. Та це нічого, сьогодні будемо лише удвох. До речі, як тобі відпочинок?

- Все чудово. - потискаю плечима. На язику так і крутиться розповісти подрузі про Гліба, але я цього не  роблю. Просто знаю, що вона буде проти мого ігнору в його бік. Діна вважає, що мені потрібно починати нове життя, заводити стосунки. Тільки от вона не розуміє, що все це не так просто. Особливо коли в голові стоїть такий собі блок, що не дає зробити наступний крок. 

- Давай сьогодні містом прогулюємося. - подає ідею Діна і я її одразу підтримую. 

Коли ж за столом з'являються Настя з Нікою, наші розмови доводиться припинити. Виявляється, що вчора вони таки познайомилися з цим таємничим братом Марка, і тепер навперебій розповідали про те, який він красивий. 

- І кому з вас двох він надав перевагу? - запитала Діна, розмішуючи чай в чашці.

- Та нікому. - знітилася Ніка. - Він доволі милий та люб'язний, але межу не переступає. Взагалі не задивляється на дівчат, хоча у такого красеня подруг напевне цілий вагон. 

- Уже не терпиться з ним познайомитися. - усміхається Діна. - Марк говорив, що сьогодні ввечері буде вечірка на пляжі. Саме там нам представить цього таємничого красеня.

Ні на яку вечірку я не збиралася йти, і брат Марка схвилював мене менш за все. Напевне після вечері знову гулятиму берегом і хочеться вірити, що Гліба більше не зустріну. 

Після сніданку разом з Діною викликаємо таксі та їдемо в місто. Я ніколи не була в Одесі, тому зараз розглядаю пам'ятки архітектури,  самих людей та все навколо з відкритим ротом. 

Був час коли я мріяла багато подорожувати. Просто марила чимось незвіданим та прекрасним. Але з мрією довелося розпрощатися і хто знає, чи буде у мене ще колись можливість повернути собі здатність мріяти про майбутнє. 

Ми з Діною сходили в кіно, погуляли центром, а тоді зайшли в доволі миле кафе. Присіли всередині, де працював кондиціонер і хоча б трохи рятував від спеки. 

Поки чекали замовлення, я помітила, що Діна трохи знервована. Вона цілий день здавалася занадто мовчазною, хоча на неї це зовсім не схоже.

- У тебе щось сталося? - питаю, не витримавши мовчання між нами.

- Навіть не знаю, як тобі сказати. - Діна прикусує губу і її очі наповнюються сльозами. Подібного я точно не чекала, тому що подруга завжди усміхнена та весела. 

- Ти мене лякаєш. - миттєво сідаю поруч з нею і обіймаю за плечі. Раніше це була її прерогатива, але зараз все змінилося. - Невже з Марком посварилася? 

- Ще ні. - зітхає Діна і, схоже, намагається підібрати правильні слова. - Просто я… вагітна.

- Оу… - сказати, що я здивована це нічого не сказати. Тільки зараз не час щоб показувати свій шок. В першу чергу треба підтримати подругу. 

- Просто ми не планували цієї дитини. Марк ніколи не заікався про це, а я також не думала. Не знаю, як це сталося, і як тепер розповісти Марку. А що, коли він буде проти?

- Ти дійсно так думаєш? - м'яко питаю. - Марк у тебе дуже хороший. Ви разом стільки часу. Я впевнена, що він зрадіє. Ти тільки не затягуй з новиною і розкажи йому просто сьогодні.

Діна витирає сльози і начебто заспокоюється. Я щиро рада за неї, адже Марк дійсно гідний чоловік. Взагалі не розумію чого вона боїться.  А може я чогось не знаю?

Назад в готель повертаємося лише надвечір. Помічаю як на пляжі монтують не велику сцену, мабуть для діджейського пульта. В моїх планах нічого не змінилося, тому сьогоднішню дискотеку омину десятою дорогою. 

Зате Настя та Ніка за вечерею невгамовно обговорюють сьогоднішнє свято. Від захоплення мало на стільцях не підстрибують, коли ми всі разом беремося за вечерею. Марк також тут, здається трохи пом'ятим і п'є лише воду. Діна сидить поряд з ним, занадто серйозна та зібрана. Схоже, збирається поділитися з ним чудовими новинами просто сьогодні. 

Після вечері повертаюся в свій номер та приймаю душ. Волосся збираю у косу, а на тіло одягаю легку квітчасту сукню. На серці чомусь неспокійно, хвилююся за Діну. Можливо у неї були причини не довіряти Марку? А що, коли він дійсно проти дітей? Можливий же такий варіант… 

Покидаю свій номер і на кілька секунд завмираю біля дверей в номер Діни та Марка. Все тихо, отже, хвилюватися не варто. 

На першому поверсі дуже гамірно та тісно. Всі збираються на пляж і, схоже, дочекатися не можуть початку дискотеки. Пробиратися крізь натовп ще те задоволення, та коли опиняюся на вулиці, стає краще. 

Відходжу якомога далі від місця дискотеки і сідаю просто у пісок. Хвилі розбиваються об берег і крики відпочиваючих відходять на другий план. Я все ще сумніваюся, що цей відпочинок чимось мені допоможе, хіба що на деякий час притупить біль. 

Діставши телефон з сумки наважуюся набрати номер мами. Довгі гудки дають зрозуміти, що розмовляти зі мною ніхто не збирається. Стає сумно, адже я ніколи не хотіла, щоб все було ось так. У мами були великі сподівання на мене. Вона вірила, що після завершення навчання я знайду хорошу роботу і буду їй допомагати. 

Той страшний інцидент змінив усе. І навіть через стільки часу нічого не змінюється. Дуже шкода, але факт.

- Я ж говорив, що наша зустріч це доля. - коли чую зовсім поруч знайомий чоловічий голос, миттєво виринаю зі своїх важких думок. Гліб стоїть поруч і тримає в руках букет квітів. Дуже красивих квітів, польових…

- Що ти тут робиш? - здивовано питаю та підводжуся на ноги. Поряд з цим чоловіком я знову відчуваю себе школяркою у котрої в голові лише вітер.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше