70.

— Я нічого не знала! Не знала навіть, що Інна... ви ж самі бачили! Ви вважаєте, вона обдурила вас, а сама добре знала, що вона — моя тітка? Особисто я чую про це вперше. І взагалі не знала, що у мого батька є двоюрідна сестра в Пирогові!

— Дві сестри, — машинально поправив Вадим.

— Точно, Альбіна теж... — зрозуміла «дачниця». — А Стецько в будь-якому випадку доводиться мені дядьком! Кошмар...

— Хм, дивлюся, глибоко ти влізла в цю історію, — оцінив Вадим.

— Я шукала факти, — холодно відбила Вероніка. — Ось ще один: три дні тому Альбіна зламала ногу. На власному ганку, за дивних обставин, через вісім-десять годин після того, як ми з нею довго і відверто розмовляли про вашу справу і особливо про підступну натурі Інки і всього їхнього відьомського роду! Ой... нашого, — скривилася Вероніка. — Я правнучка Сичихи! Матінко, який жах!

— Ось тут погоджуся, — кивнув Вадим. — Це тяжко. Але тобі пощастило. Ти сама і ніхто навколо не знали про це, поки ти росла. Ти не страждала, тебе не цькували...

— За останні два тижні на мене насилали моторошного кабана, кульову блискавку, шершня і намагалися скинути під потяг! Це крім дрібних «приємностей», — хмикнула Вероніка. — Але я вас розумію. Я в курсі, що в дитинстві ви захищали Інну. Але вона вважає, — обережно почала племінниця відьми, — що ви чимось сильно образили її незадовго до дня свого весілля. І не були повністю чесним з Ляною. Цей факт не містичний, не могли б ви його прояснити? Повірте, я не з цікавості...

— Я зрозумів. — Вадим почухав пальцем тверду вилицю. — Те, що перед весіллям Інка висіла на мені, всі бачили. Але, сподіваюся, мало хто знає, що у нас була велика розмова на цю тему... Загалом, твоя тітонька вже по темному купалася в далекому ставку... і я її випадково побачив. Гуляв під місяцем, романтика... Ляна приїжджала на наступний день, не міг дочекатися... Інка повторила черговий штурм з особливою пристрастю... Я не знаю, чесно, намагалася спокусити або перевіряла вірність подрузі? Вона могла робити це і заради Ляни. Але тоді я не зрозумів, грубо обізвав її і пішов.

— Грубо, це як? Нецензурно? — уточнила шукачка.

— Не настільки, але сказав все, що думаю про її поведінку. Ще й додав, що у неї від цієї сімейної магії абсолютно мізки набакир. Напевно, Інка затаїла образу. Але подружці нічого не сказала... Чи я не знаю?

Дивно, дорослий чоловік з надією дивився на дівчину, яку бачив вперше в житті. Дуже хотілося йому самому розібратися в тих давніх днях. Багато років мріяв поговорити з людиною, яка все знає... Навряд чи йому випадала така можливість після смерті Таїсії.

— Казала, — підтвердила шукачка. — Але не прямо. Тільки попереджала, що ви не вірите в те, що для них з Ляною велика частина життя, можна сказати, сімейне покликання. І висловлювала сумнів, що з холодним матеріалістом, як ви, Іліана навряд чи буде щасливою. Вона не так сказала, — поправилася Вероніка. — Тільки про те, що «він не такий, як ми...»

— Звідки ти знаєш подробиці, якщо не спілкувалася з тіткою? — засумнівався Вадим.

— Бачила, — племінниця відьми опустила очі. — Я можу повторити кожне слово, що ви тоді несправедливо сказали Ляні. Але не думаю, що вам хочеться це чути.

— Ну тоді розкажи свою точку зору. Що по-твоєму сталося там... тоді, — здався колишній наречений.

— Подруги приміряли весільну сукню, — зачастила Вероніка, боячись, що він не дасть їй розповісти до кінця. — Там за будинком був такий флігель, схожий на давню хатку в музеї. А навколо — садок, зараз його немає.

— Так, Таїсія сушила у флігелі свої трави і приймала відвідувачів, — підтвердив очевидець. — Але після пропажі Ляни змусила синів знести все дочиста. І засипала землю таким шаром солі... Я казав: даремно, нічого родити не буде. Там і не росте нічого, крім кропиви...

— Отож, вони жартували і говорили про весілля. Тільки коли мова заходила про вас або про вінчання, Інка ставала серйозною і навіть злилася. А Стецько... тобто, дядько Стас?! — підглядав за ними. Інна пішла викликати вас, подивитися на сукню, побачила шпигуна вилаяла і намагалася прогнати. Але потім вирішила перевірити вас. Прийняла вигляд Ляни і стала обійматися зі Стецьком...

— Але мене вона не кликала! — заперечив Вадим.

— Вона — ні, це зробила її бабуся. Вони викликали вас на відстані, приблизно тим же способом, як сьогодні! Ви побачили Інну, але не впізнали її. А потім побачили наречену в садку і не повірили їй! Тому що бабка Сичиха наслала прокляття. Там були слова: «побачить те, чого не було, не повірить тому, що було». Тому ви всі й не могли домовитися! Не вірите в ману, вважайте це сильним гіпнозом. Але так і було!