Глава 38. Сюрприз

Надя чула дихання Дем’яна в телефоні та ніяк не могла зрозуміти його реакції. Звісно ж, вона не чекала від нього надто банальних фраз на кшталт «і я тебе кохаю». Але ж мовчання у відповідь на зізнання, яке їй зовсім не легко далося, ображало. Він поводився дивно та відчужено, навіть через телефон відчувалося напруження. Наче й відповідав спокійно та звично, але чулася у голосі іронія. Зрештою, пауза минула й чоловік просто попрощався, пропустивши її «кохаю» повз вух.

- І як тебе зрозуміти? – пробурмотіла Надя в телефон, коли почула короткі гудки, - настрій міняється з швидкістю світла.

З кислим обличчям дівчина пройшла на своє робоче місце й почала натхненно працювати. Хоча, натхненно – це гучно сказано. Зі злості вона перебирала проєкти на своєму столі, але перед очима бачила лише Дем’яна та його нахмурене обличчя. Близько шістнадцятої години на її телефон прийшло сповіщення від Дем’яна:

«Чекатиму тебе о восьмій годині. Одягни щось легке та мрійливе.»

Від одного повідомлення у Наді заплющилися очі, а тілом пройшлися миготливі сироти. На обличчі з’явилася усмішка і вся злість кудись зникла. Дем’ян впливав на неї, мов особливий дурман. Здавалося, що він чаклун, який оволодів її тілом та управляє ним, як маріонеткою. Варто йому захотіти і він злить її, але достатньо лише кількох приємних слів і вона знову тане. Слідом за цим повідомленням прилетіла адреса місця зустрічі. І Надя знову посміхнулася, бо там вони вже побували з Дем’яном. Але чому цього разу Дем’ян чекатиме її там? Він же завжди заїжджав за Надею… Втім, це ж сюрприз, тому немає сенсу забивати свою голову непотрібними речами.

Увечері дівчина довго перебирала свій гардероб. Звичні штани бажала замінити на щось більш привабливе та жіночне. Поруч з Дем’яном почувалася слабкою, ніжною, романтичною, але разом з тим невтомною бунтаркою. Її погляд зупинився на бірюзовій літній сукні до колін на бретельках. Своє смоляне волосся заколола на один бік, а на обличчя нанесла легкий макіяж. Навіть звичні балетки чи кросівки дівчина замінила на босоніжки з невисокими каблуками.

Дівчина їхала вечірніми вулицями й спіймала себе на думці, що не стільки чекає сюрпризу, як зустрічі з Дем’яном. Цей чоловік заполонив собою увесь простір, замінив повітря і навіть один день без нього здавався Наді вічністю. Вона приїхала до місця, де відбулася їхня перша інтимна близькість. Прекрасна тераса ресторану була сьогодні багатолюдною і гамірною. Сонце грайливо кидало вечірні промені на воду, змушуючи її переливатися різноманітними відтінками. А на незабутній яхті здалеку виднілися тисячі запалених свічок.

Від побаченого у Наді перехопило дух, а очі наповнилися сльозами. Дівчина уповільнила кроки, бо ноги мало тримали її. Чим ближче наближалася, тим більше захоплювалася винахідливістю і натхненням Дем’яна. Мало того, що яхта буквально всюди була заліплена романтичними низькими свічками, то ще й по периметру стояли невеличкі букетики лаванди. Разом з палаючим вогнем та вечірньою прохолодою води цей запах здавався особливим і найдорожчим парфюмом у світі. 

Як тільки Надя ступила на палубу, то почулася ніжна мелодія скрипки, від якої голова йшла обертом, а здоровий глузд був повністю відключеним. Дівчина усміхнулася і повільними кроками пройшла далі, бо прекрасно пам’ятала, що лише там, біля перил відкривається найпрекрасніший краєвид. І таки не помилилася, бо побачила те, що здивувало до глибини душі.

Біля самої палуби по центру стояв розкішний столик, сервірований різноманітними стравами. Спиною до неї сидів Дем’ян, а навпроти нього… Аліна? Надя відчула себе шпигункою, яка невдало потрапила не у те місце, і не в той час. Наче підглядає за кимось у шпаринку та порушує чийсь особистий простір. Дівчина завмерла не в змозі ступити бодай кроку. Її погляд зачепився за щасливу посмішку Аліни, тоді ковзнув нижче й побачив переплетені руки на столі й до горла підступила нудота.

Хотілося, щоб хтось вщипнув та сказав, що це лише сон, або ж невдалий розіграш. Аліна помітила її через плече Дем’яна та ще ширше усміхнулася, тоді нахилилася до чоловіка й прошепотіла йому щоcь на вухо, після чого Дем’ян поцілував її.

Горло Наді стиснуло щось невидиме, гірке й колюче. Хотілося кричати, але не могла, бажала підійти і відгамселити обох, але серце розривалося від розпачу. Та навіть просто розвернутися й піти не могла, бо ноги не слухалися, а тіло їй не належало. Сльози образи й зради покотилися щоками й саме в цей момент Дем’ян повернувся до неї обличчям.

Це було чуже обличчя, холодні та бездушні очі. Наче хтось замінив Дем’яна, скинувши сюди тіло його двійника з іншого виміру. Він встав і Аліна тут же підхопилася слідом та обійшла стіл. Надя прослідкувала поглядом за міцною рукою, яка лягла на чужу, а не її, талію і нарешті ступор зник. З’явилася злість і ненависть. Як він міг? За що так з нею?

- Ти прийшла з нами повечеряти? – почувся писклявий голос білявки.

А Дем’ян мовчав, його рука продовжувала обіймати Аліну, але думками він був зовсім не з нею. Чоловік пильно стежив за Надею, дивився водночас на та крізь неї. Він здавався чужим, незнайомим, надто далеким. А Надя почувалася настільки розбитою, що не могла змусити себе розвернутися та гордо покинути це місце. Вона не зважала на Аліну, уявила, що її тут просто немає.

- Чому? – спитала, стримуючи порив сліз, - за що?

- Тобі не сподобався сюрприз? Я гадав, ти оціниш. Батько Аліни відомий бізнесмен і з ним теж можна заключити вигідний контракт. Я впевнений, що ти придумаєш, чим його зачепити.