Переможці Стихій. Чарівна Вежа

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕМОЖЦІ ВОГНЮ, ЗЕМЛІ І ВОДИ

Денис збентежено увійшов до готелю. Відчинивши величезні дерев’яні двері, хлопець побачив шикарний вестибюль. За довгим столом сидів старенький гном і мирно дрімав.

- Доброго дня, - боязко озвався Денис. Гном не відреагував. – Доброго дня, - вимовив Денис трішки гучніше.

- Що? Га? – раптом стрепенувся гном. Він випрямився і витріщив свої банькаті очі на Дениса. – Ти хто, хлопче?

- Я Денис, - непевно відповів збентежений хлопчина, - мене Ялаку прислав.

- А-а, - пожвавішав гном, - радий познайомитися, я Валдо. – Раптом він збентежено роззирнувся навсібіч. – А де ж сам Ялаку?

- Не знаю, - зізнався Денис, - він кудись подівся перед самим входом.

- От паскудник старий, - розсміявся Валдо, - втік. Скажи, а тебе довго довелося переконувати піти в нашу країну.

- Та ні, - спантеличено відповів хлопець, - я одразу погодився.

- Ха-ха-ха, - ще більше розреготався гном, - програв, він програв.

- Про що ви? – спантеличився Денис.

- Дівчину перед тобою довелося довго переконувати, - пояснив Валдо, - Ялаку був змучений, бідкався, що з тобою буде ще гірше, а я припустив, що ти одразу погодишся. Він не повірив і ми посперечалися. Цей стариган програв і втік, щоб не визнати поразки.

- А на що ви посперечалися? – поцікавився хлопець.

- Треба буде пробігти марафон, - тішився Валдо, - 5 кілометрів. А гноми страх як не люблять бігати на довгі дистанції. Але ми щось забалакалися, - стрепенувся Валдо, - ходім, я проведу тебе в кімнату. Ти, мабуть, хочеш спати?

Тільки зараз Денис усвідомив, що дійсно дуже сильно хоче спати, його розбудили посеред ночі і він ще й здійснив довгу подорож. Валдо повів хлопця на другий поверх.

- Можна поцікавитися? – запитав Денис.

- Звісно, - люб’язно відповів гном, піднімаючись сходами.

- Чому ваш готель так дивно називається «Весела коала»?

- Це цікава історія, - мимовільно всміхнувся гном, - засновниками цього готелю були чоловік і дружина. Чоловік хотів назвати його «Сонний лінивець», а дружина вважала таку назву недоречною. Вони довго сперечалися, і врешті, дружина вдала, що погодилася. Чоловік замовив табличку, а дружина пізніше прийшла до майстра і таємно виправила два слова. Такої назви вона теж не хотіла, але й чоловікова назва не вийшла. Вийшла «Весела коала», подружжя тимчасово повішало цю табличку, але назва так сподобалася людям, що вони її залишили і пізніше з посмішкою згадували про цю пригоду.

Розповідаючи цю історію гном постійно посміхався і Денис перейняв собі його позитивний настрій. Врешті вони зайшли у простору кімнату з широкими диванами. З неї вело четверо дверей. Валдо завів Дениса в одні з дверей і запропонував чай, який вже стояв біля ліжка. Денис, взяв чашку, сів на край ліжка, думаючи, що після таких подій він не зможе заснути. Але, як тільки хлопець допив чай, він ліг на ліжко і відразу заснув міцним сном.

Прокинувся хлопець, коли тільки починало світати:

- Нічого собі, - потягаючись і позіхаючи, промимрив юнак, - заснув ще білим днем і всю ніч проспав.

Денис почувався відпочилим і сповненим сил. Єдине, що його турбувало – це голод, він вже давненько нічого не їв. В пошуках їжі Денис покинув свою спальню і вийшов у загальну кімнату. Там сиділи ще троє підлітків – хлопець і дві дівчини. Денис відразу здогадався, що це Переможці Стихій, такі ж як і він.

- Привіт, - трішки збентежено мовив хлопець.

Всі троє одразу звернули на нього увагу. Хлопець одразу підвівся, підійшов до Дениса і по дружньому стиснув йому руку.

- Привіт, - радісно заговорив він, - радий бачити ще одного хлопця в нашій компанії, мене звати Семен. Друзі називають мене Сем.

Він підвів Дениса ближче до дівчат:

- Знайомся, це Катя, - вказав він на блакитнооку блондинку з не дуже довгим волоссям. Катя привітно всміхнулася. – А це Оля, - показав Сем на темноволосу карооку дівчину. Ми з цими красунями Переможці Стихій.

Всі крім Олі розсміялися.

- Це все якась маячня, - пробурмотіла Оля. – Це не справжнє, якийсь розіграш.

- Ти не віриш, що ти в магічній країні? – здивувався Денис.

- Не зважай, - втрутилася Катя, - вона взагалі скептична дівчина. До речі, тебе як звати? Бо ти так і не представився.

- Я Денис, - всміхнувся хлопець, - радий зустрічі з вами. Зізнаюся вам одразу, я чогось такого чекав все життя.

- Ти віриш у все це? – фиркнула Оля.

- Ну, ми в чарівній країні, сидимо у готелі, яким керує гном і я на свої очі бачив купу магічних істот, - присідаючи на диван говорив Денис, - так, я вірю.

- Байдуже, - закотила очі Оля, - я тут довго залишатися не збираюся.

Розмову перебив Валдо, який обережно відчинив двері.

- Ви вже не спите? – привітно заговорив гном. – Чудово. Ви, мабуть, голодні? – всі четверо схвально похитали головами. – Чудово. Одна хвилина і сніданок стоятиме на столі.

- Я ще в нього розпитаю, що то за наркотичний чай. – бурчала Оля, коли Валдо пішов.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше