Перша дівка на селі

Розділ 1

Смартфон видав звук від повідомлення, і Ліда радісно вхопила його в руки. На обличчі з’явилася щаслива усмішка закоханої дівчини. Серцем відчувала, що це те саме повідомлення, на яке чекала вже другу годину.

«Нарешті він написав мені! Мій котик»! - із захопленням думала вона. Притиснула смартфон до грудей, щоб насолодитися моментом. Потім відкрила вайбер та прочитала: «Йдеш зі мною сьогодні»? Тут же настрочила відповідь: «звісно, йду! Люблю. Цілую»!

Впала на ліжко, мрійливим поглядом дивлячись на стелю. Від цього «котика» вона мліла вже третій місяць поспіль. І ось нарешті він звернув на неї увагу. Точніше, це сталося через те, що у їх батьків виявилися ділові стосунки, проте це ж деталі. Вони разом ходили на шкільний бал, і ось тепер він запросив її на дискотеку. Здійснилася мрія її останніх місяців життя. Він такий красунчик, навіть уявити важко, що бувають такі гарні хлопці.

До зустрічі ще чотири години, а зараз вона полежить, помріє про нього. Потім почне збиратися, вдягне свою найкращу спідницю. Треба у татка грошенят взяти, але вона знає де вони лежать.

Від солодких думок, дівчину відволік шум відкриваючих дверей. Хтось безцеремонно вторгся у кімнату юної мажорки, переходячи усі кордони особистого простору.

- Перепрошую, але мені треба…

Ліда підскочила на ліжку, трохи не впустивши смартфон, і від цього ще більше розізлившись.

- Тобі обов’язково саме зараз припхатися?

- Пробачте, пані Лідія. Сьогодні день прибирання. Я вже прибрала у всіх кімнатах окрім вашої. І, як бачу, тут роботи достатньо.

- Скажу таткові, щоб тебе звільнив! - огризнулася  Ліда. Схопившись з місця, вийшла з кімнати, не забувши кинути через плече, - навіть не думай переставляти мої особисті речі.

- Треба вони мені, - тихо сказала Іра, починаючи прибирати кімнату хазяйки.

Іра - їх домашня робітниця була на три роки старша за Ліду і працювала у них вже шість місяців. Її хазяїн - Олексій Володимирович, приходився батьком розбещеної та нестримної донечки. Тієї самої, що тільки що вибігла з кімнати наче її ґедзь вкусив. Дівчата не ладили, і майже не спілкувалися між собою. Іноді навіть доводилося стискувати зуби, щоб перенести присутність одна одної. Ліда не могла звільнити Іру, а та не звільнялася по двом причинам: бажала позлити мажорку та дуже поважала її батька. Поважала, тому і прагнула виконувати роботу кращим чином.

«Коза плебейська»! -  подумала Ліда, виходячи на розкішний балкон елітної київської багатоповерхівки.

Вона, до болю в очах, дивилися на екран смартфону, сподіваючись, що «котик» знову напише, але останній не поспішав.

«Нічого страшного. У нього, мабуть, безліч справ. Напишу сама йому щось. Потім побіжу збиратися».

Сьогодні мав бути найщасливіший вечір у житті. Ще одне побачення з хлопцем її мрії.

 

- Розкажи, як пройшов твій день? - прошепотіла дівчина, намагаючись поцілувати хлопця, в обіймах якого знаходилася.

- Все чудово, як і завжди. Спочатку ходив до тренажерного залу, потім зробив маску для волосся. До того ж, придивився новий смартфон. Цей вже набрид, оскільки зі мною вже третій місяць. Застарів.

Одна рука хлопця недбало обвивала талію Ліди, у другій він тримав сигарету, якою, час від часу, затягувався.

- Хочеш розкажу, як пройшов мій день? Отримала від тебе повідомлення і була на сьомому небі від щастя. Але потім зайшла ця набридлива Іра…

- До речі, мені телефонували з модельного агентства. Сказали, що я можу підійти їм для показу. Тебе це дивує?

- Ніскільки, - захоплено промовила Ліда, притискуючись до юнака, - ти такий вродливий. Тобі тільки моделлю і бути. Це я кажу, як твоя дівчина.

- Дівчина… ну так. Батьки ж вирішили… Затягнешся? Він підніс сигарету до вуст подруги.

- Я не вживаю… - розгублено промовила та.

З одного боку вона дійсно не курила, але з іншого… сигарету пропонував «котик». Хіба могла відмовитися від цього?

Недбало затягнувшись, дівчина почала кашляти. На очах виступили сльози, від яких розмазалася туш. Хлопець випустив її та відійшов на крок, не бажаючи, щоб вона ненароком заділа запаленою сигаретою його сорочку.

- Тобі ще треба навчитися курити, - промовив він.

- Так… кхм.. так… ти ж… мене… навчиш? - дівчина намагалася прийти до тями, але у неї не виходило. Перед очима усе пливло, земля йшла з під ніг. Хоч би батько не дізнався, що вона палить. Їй вісімнадцять років лише через місяць виповниться. Та й засмучувати тата не хотілося.

- Ну добре. Я хотів ще з хлопцями провести час. Зустрінемося на наступному тижні. Я зателефоную.

Ліда хотіла заперечити, але хлопець швидко підійшов до неї та закрив рота поцілунком. Від цього, у юної дівчини запаморочилося у голові не гірше, ніж від сигаретного диму. Вона обхопила плечі хлопця, роблячи поцілунок глибше та пристрасніше. Саме з Максимом вона дізналася що таке перший поцілунок, перші дотики та перше кохання. Від цього ставало так солодко, що  Ліді хотілося кричати від щастя. Який же вродливий, розумний та ніжний хлопець їй дістався.

- Викликай таксі, доки я ще тут, - повернув глибокий голос до реальності.



Наталія Ковган

Відредаговано: 26.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись