Знайомство

| вона|

Пара яка рухалися в сторону дівчини про щось мило спілкувалася ... Вони були счасливі. 

Дівчина підбігла до них...

 -Вибачте не підкажете де я знаходжусь ? 

Але пара пройшовши повз неї тільки лагідно їй посміхнулась... І зробивши крок опинилися за невидимою стіною.

Кріс стояла в розпачі, адже вона не знала що їй робити далі. Аж раптом вона почула знайомий їй голос і в той самий момент якась невидима сила виштовхала її назад у лікарняну палату...

Відкривши очі вона побачила свою найліпшу подругу яка спілкувалася з лікарем. Побачивши що Кріс отямилась Кері посміхнулася.

-Ти нас дуже налякала.- нахиляючись та обнімаючи подругу промовила вона.

-Вибач...- посміхаючись промовила Кріс.

-Малого покликати ? Він дуже хотів тебе побачити.

-Так, звичайно я дуже сильно за ним скучила.

-Добре, зараз покличу... 

Кері пішла за сином зачинивши білі двері...

| він | 

Дорогою до лікарні він думав як вибачитися і взагалі подивитися дівчині в обличчя...

Залишивши машину на стоянці, чоловік взявши квіти та смаколики покрокував до входу...

Аж раптом повз нього пробіг той самий хлопчик з магазину... Зупинився десь кроків зо п'ять і повернувся обличчям до розгубленого чоловіка. 

-А у вас також тут хтось лежить ? -промовив темноволосий хлоп'я.

І не дочекавшись відповіді почав розказувати...

-У мене тут тітка лежить. Це я для неї ляльку купити хотів. Бо коли я хворію вона завжди щось приносила і в мене з'являвся настрій...

Малий щось розповідав далі але чоловік відволікся тому що у їхню сторону йшла молода дівчина тому він й припустив що це мати. І не помилився...

Як би ж то він знав хто вони насправді. 

-Добрий день. Вибачте мого синочка за те що він до вас причепився... - їй справді було ніяково, але малий її перебив...

-Мамо це він купив ляльку...

Чоловік подивився на неї ...

-Я Макс.

-Кері. Дуже приємно...-вона дивилася на нього з подивом. -Скільки я вина за іграшку і все інше ? 

-Не треба нічого. Хай ваша сестра поправляється...

Кері уважно подивилася на чоловіка...

-Дякую.-відповіла вона.- А хто у вас тут ? Родичі ?

Макс трохи почав нервувати.

-Ні. Я вчора привіз дівчину яка потрапила мені під колеса... Ось прийшов дізнатися як вона...

Кері не повірила своїм вухам... Але всеж відповіла:

-Вона нормально. Тільки отямилася...

Вони стояли і дивилися один на одного, аж поки малий не потягнув Кері до палати подруги...