По закутках своєї долі

5.3

Субота ранок 5.30

Даяна з переляку набрала купу ліків, бинтів та пластирів, а Лада тону косметики і підбори .

— Це жарт? Підбори в лісі? Ладка ти перегрілась?

— Ой хто б говорив он у самої, хоч зараз аптеку бери та відчиняй.

— Куди ми зібрались… Знов в якусь халепу потрапимо…

— Дая перестань , он вже дивись скільки машин прибуло. Ого-го, яка велика компанія, здається серед них я бачу світло-русявого красеня, все давай підіймайся, зітри з лиця хвилювання і намалюй посмішку, пішли мерщій вниз.

Привітавшись та перезнайомившись, дівчата сіли в машину Тимура, того самого світло-русявого красеня, котрий сподобався Ладі і тому вона сіла ближче до нього, нащо той дуже щебечучи до неї розповідав, як одного вихідного на порогах цілком достатньо, щоб відірватись від рутини, збагатитись новими враженнями, щоб в понеділок було чим похизуватись на роботі. Вони вирушили в село Гнівань, де і будуть ставати на воду з переходом до села Ворошилівка.

— Ну і що з цим робити? Куди весло?

— Почекай, я в інтернеті читала, що потрібно гребти ти з одного, а я з іншого боку, або це в каное, а це каяк, щось заплуталась...

— Ладка, ми з тобою найостанніші, дивись ...

— Ну і добре, що не бачать цієї ганьби, як-небудь до наступного року догребемо до берега, ой почекай хтось дзвонить, як незручно з цим жилетом, Дая допоможи повернись до мене дістань телефон.

— Саме зараз?

— Так, зараз раптом Антон дзвонить.

— Це що жарт такий, який ще Антон?

— Мій новий майбутній чоловік, власник великої туристичної фірми, тільки він про це поки не знає, Антон мені якийсь сюрприз хотів зробити, щось привести з закордонного відрядження заодно і зустрітись, ми днями по телефону говорили, - ну ж допоможи мені

— Почекай я зачепила жилет за щось, ой, він ще й відстебнувся, просто чудово, — Лада тримай весло.

— Чекай, я здається веслом за щось зачепилась, якась сітка рибальська, та ще натягнута проти течії, почекай відчеплю, — Дая до неї, вона до сітки і вони втрачають рівновагу перевернувшись з каяка.

Матвій був попереду і почувши їхні крики обернувся, як бачить що каяк перевернутий, Лада у воді є, а Даяни немає. Він зі Славком кидає свій каяк попросивши Тимура притримати, щоб він не поплив, підпливши ближче Лада кричить, що Даяна погано застібнула жилет, оскільки ніколи цього не робила раніше. Потік води забрав її до каменя за який вона вхопилася, Матвій підплив ближче до неї, щоб вона дала йому руку, нащо вона на відріз відмовляється :

— Мене зараз понесе течія і я зовсім не вмію плавати!

— Не бійся, ну ж бо подивися на мене, тримайся за мою руку, — впевнено говорив він і схопивши, вони підпливли до берега. Оговтавшись від шоку, Матвій добряче відчитав дівчат і відправив зі Славком до села, де їхні друзі що не сплавлялися розбили табір за с.Ворошилівка біля джерела та гранітних виходів. Поки вони дійшли, вже і хлопці припливли розпаливши багаття, а ті які не сплавлялись наловили рибу і почали варити юшку. А ну дівчата допоможіть хлопцям, — запросив один з друзів.

— Якщо чесно вам зізнатись ніколи не готувала на природі юшку, я зіпсую всю вечерю, — промовила Лада зніяковівши...

— Нічого страшного, навчимо і тебе і подругу, дуже класний рецепт слухай і занотовуй собі десь, спочатку для приготування юшки краще використати посуд із чавуну, потім спорудити опору для казанка з трьох товстих гілок дві з них вкопуються в землю, а третя стає перекладиною між ними.

Багаття розпалюємо звичайно, але є один нюанс. Вогонь для юшки в казані на вогнищі повинен бути таким, щоб суп лише злегка кипів, а не булькав з усією силою. Для цього під рукою краще мати великі дрова чи поліна, які дозволять вчасно приборкати вогонь при необхідності. А тепер перейдемо до самого процесу

— О бачу Петро знову когось повчає, сміється Матвій, але це вам корисно дівчата, спочатку навчитись, а потім пробувати, а не навпаки, - він пильно подивився на неї, не відводячи очей, запитливо й насторожено.

— так, Матвій йди куди подалі, не заважай, а то як будяк серед фіалок, тільки бурмочеш, — цей чоловік був норовливий і мав гострий язик, але молодих дівчат любив, особливо повчати та коли уважно слухають.

— Так от Ладо і Даяно, для приготування

1)У закипілу підсолену воду додати почищений і порізаний крупно картоплю. Знову дочекатися закипання, вчасно знімаючи утворюється пінку;

2)Додаємо нарізану кружечками моркву. Ні в якому разі не слід терти на тертці. Крупно порізані овочі – родзинка юшки;

3)Разом з морквою в суп можна опустити цілу цибулину. Розрізати її не треба, вона необхідна для додання аромату. Після приготування її можна видалити з каструлі;

4) Коли овочі будуть вже майже готовими, можна додати почищену рибу. Готується вона швидко, тому немає сенсу класти її раніше, вона просто розвариться. Дрібну можна закидати цілком, а якщо вона досить велика, то варто розділити на кілька частин;

5)Як тільки закипить необхідно прибрати пінку, якщо вона утворювалася, та додати улюблені овочі і трави;

6)Залишилося дочекатися готовності риби. На це піде не більше шести хвилин. І все дівчатка мої смачнюща юшка готова, можна зняти її з вогню, прикрити кришкою і дати трохи настоятися.

Вони ще трішки почаклували над стравами для вечері та всі посідали біля багаття. В стародавні часи сидіти біля багаття і споглядати мерехтливий вогонь є якимось цілющим душу ритуалом. Потріскування багаття, здіймаючи вгору іскри, відблиски на обличчях друзів, приємна напівтемрява, відмінні історії та спільні пісні, котрі дозволяють дівчатам пережити єднання з людьми. І Тимур, як виявилося був відмінним оповідачем, котрий ще більше зацікавив її подругу.

— Це самий яскравий і пам'ятний вечір подій цієї осені,- усміхнувшись Даяна промовила пошепки до себе, коли бачить як Лада з Тимуром усамітнились біля берегу, вона вирішила теж пройтись до джерела, але подалі від них.

Глибоко вдихнувши потік повітря, вона з легкістю видихнула, прохолодний вітер, шелест трави і в цей момент ти розумієш всю щедрість природи... Думаючи, що сьогодні він дивився на неї якось по особливому, але ще тримав дистанцію, як здалось їй: — все-таки хвилюється, — подумала вона... мій відважний лицар... як би ж ти знав що це все заради того щоб вразити тебе та закохати в себе, та здається мені, що я закохаюсь у тебе скоріше, від цього мені стає лячно на душі, — аж раптом її роздуми перериває Матвій котрий підійшов до неї.

— Як ти?

— Дякую, начебто жива, завдяки тобі, знову, — посміхнувшись вона не зводила з нього очей.

— Ти розумієш ,що ти дуже ризикувала, ти не могла мені раніше про це сказати? Ви б в такому випадку варили юшку з іншими. Я дуже не люблю коли мене обманюють, не роби так більше! Домовились?

Даяна не любила коли її вичитували, хотіла відійти трохи в бік та щось відповісти , але було темно і зашпортуючись за коріння старого дерева, вона знову падає в його обійми, це був ідеальний момент для першого поцілунку, але їх перервала його сестра , якій знову щось знадобилось.
На слідуючий день поснідавши , вони готувались до продовження їх водної подорожі. Матвій узяв потренувати до себе Даяну, а Тимур Ладу.

— Ти зрозумій плисти на каяках, говорив Матвій Даяні, - треба спочатку на пляшці потренуватись, щоб вміти рівновагу тримати. Це дуже просто, береш пляшку, кладеш на землю зверху на неї дощечку, сідаєш зверху і стараєшся утримати рівновагу, щоб дощечка не торкалась землі. Спочатку тренування, тоді потім кататися.

Дівчат пересадили на чотиримісні байдарки під чітким керівництвом хлопців, вони подолали перші пороги і перекати біля Тиврова та пройшли село Ворошилівка і Сутиски. У Сутисках оглянули графський маєток з оглядовим майданчиком, звідки відкривався прекрасний вид на найближчі околиці. Після чого сповненні емоцій та незабутніх вражень всі разом відправились додому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше