Розділ 20.

 Лада прийшла на роботу на пів години раніше щоб розвідати обстановку ближче поспілкувавшись з працівниками ресторану.
В середині її чекав той самий замріяний бармен котрому сподобалась дівчина та Боря.
— Привіт колеги, мене звати Лада.
— Ой Лада...Лада... Ладочка, де ж ти моя панночко… — замріяно бурмотів підніс бармен Сергій.
— Дякую мені ще ніхто не співав, -ласкаво усміхнувшись йому.
— Нам приємно що тепер ти в нас будеш працювати, а не то стерво Віра Костянтинівна… -сердито говорив Боря.
— А що так?
— Та вона закрутила роман з нашим директором та Владом і така гримза була штрафи на штрафах.
— Роман, — глянула на них здивовано, так Влад же директор.
— Ні він власник так заїжджав каву попити доходи порахувати і їздив далі… він директора звільнив, тому сьогодні не тільки твій перший день, а й у директора.
— А ось і він до речі, -в ресторан зайшов Влад та їхній новий директор, -о чудово майже всі в зборі задоволено усміхнувшись він представив Ладу та нового директора Сергія Сергійовича.
Та зробив легкий інструктаж обов’язків котрими повинна займатись Лада
— Отже, дивись, — присівши один зі столиків, -сьогодні твій перший робочий день тому потихеньку будеш в'їжджати в курс справ, щоб ти розуміла адміністратор ресторану непомітний і незамінний тому ти маєш :
1) Контролювати роботу ресторану та персоналу;
2)Касова дисципліна;
3) Замовлення товару;
4)Організація роботи та інвентаризація ;
5) Контроль та оформлення залу, створення рекламних буклетів
6) Закупівля товару, введення товару в програму забезпечення реалізації продуктів;
7)Контроль за чистотою залу, правильне обслуговування офіціанта, контроль кухні та продовольчих приміщень
8)Розрахунок клієнтів, контроль рахунків
9)Закриття та відкриття зміни
10)Аналіз затрат та прибутку при кінці дня, тижня
11)Прийняття замовлень на банкети та вечірок, розрахунок цін
12)Створення сезонних пропозицій для заохочення нових клієнтів
В здивуванні від списку справ їй мало не стало зле, та вона поводила себе впевнено вдаючи що все знає, цікаво, а директор чим буде займатись, думала вона…
— Ах да, забув, — додав ще Влад в разі необхідності, спілкування з відвідувачами для вирішення конфліктних ситуацій.

Коли Влад поїхав по справах Лада прийнялась робити інвентаризацію поки не було відвідувачів їй допомагав бармен, та новий директор Сергій Сергійович кинув на неї оком, довговолоса блондинка з яскравою усмішкою на підборах, чорна спідниця футляр з розрізом з боку та біла блузка з розщібнутим верхнім ґудзиком так і манила його.
Коли в обід вона залишилась одна на складі, до неї підійшов Сергій Сергійович
— Здрастуйте Ладочко, взяв він її за руку і ніжно поцілував дивлячись в очі, та вона швидко забрала руку.
— Просто Лада і вибачте я зараз зайнята.
— Ти яким тоном розмовляєш з новим директором, — суворо поглянув на неї, притиснувши до однієї з полиць своїм тілом.
— Ви що собі дозволяєте, приберіть руки я буду кричати,— пручалась дівчина.
— Та тебе ніхто не почує музика лунає так гучно, а завтра про тебе й не згадають, тому будь слухняною дівчинкою, схопивши її міцно за плечі він розвернув її та притис до шафи, як тут заходить Влад котрий часто обідає, але про це новий директор не знав.
— Ти що дурень, а ну прибери руки від дівчини, -Він схопив чоловіка за комір і потяг убік, викинувши його з ресторану зі словами що той звільнений і що він потурбується щоб його ні в один ресторан не взяли.
Підійшовши до Лади котра була налякана та заплакана, він присів до неї навпроти навколішки та обхватив своїми руками її голову
— Ладо, Ладуся подивись на мене, він пішов, все добре… він тебе більше не образить я не дозволю, чуєш, -він допоміг їй підвестись…
— Да з директорами не везе… А знаєш що поїхали зі мною в одне місце, воно мене завжди заспокоює.
— А хто буде тут?
— Не хвилюйся Боря в нас вправний хлопець я вже не раз залишав ресторан на його відповідальність.

***
Квартира Олівії
Тим часом на ресепшн квартири заходить Єгор з мотоциклетним шоломом, тоді коли він подарував квіти він відправив кур'єра до консьєржки та все знала і з дівчатами встигла познайомитись.
Підійшовши до неї з букетом квітів та мотоциклетним шоломом, він подарував їй квіти та запитав чи не знає раптом в якій квартирі проживає красива дівчина на ім'я Даяна, на що вона йому розповіла все що знає аж до того в скільки приходять дуже сподобався цей хлопчина літній жіночці.
Дзвінок у двері
— Даянка відкрий може це Лада повернулась, добре дивлячись в телефон в дівчина недавно вийшла з душу та ходила з рушником на голові та була в атласному червоному халатику, а в іншій тримала яблуко, переклавши яблуко в руку до телефону вона відчиняє двері навіть не підійняла очі, аж раптом чує чоловічий голос
— Привіт красуня, -від здивування в неї падає яблуко з руки
— Що це в тебе весь час все летить вниз, прикусивши нижню губу він усміхнувся, -до речі червоний халатик тобі теж пасує,-дівчина аж розчервонілась.
— Ти як мене знайшов?- з подивом подивилась на нього, ти напевно за курткою прийшов?
— Ну і так і ні, я тут проїжджав повз на мотоциклі та згадав за тебе
— Ти вмієш їздити на мотоциклі? Оце так
— Я син власника автосалонів, звісно вмію мій батько з села тому коли ми приїжджали в його рідний край він мене навчив та ще й на тракторі їздити, -всміхнувся до неї, -це зараз мерседес та інші іномарки, а на початку було все інше.
-—Раз я приїхав за курткою, можу тобі зробити швидку екскурсію по Києву, - викличним поглядом він подивився на неї. Чи ти боїшся?
— Не довго думаючи вона погодилась, один раз живемо, - добре тоді чекай мене внизу, я зберусь і висушу волосся.