22.2

Карпати — гори неймовірної краси: особливо, коли сходить Сонце! схід сонця у горах, мережа приголомшена красою. Сказати сонцю "Доброго ранку" схід сонця у горах, мережа приголомшена красою. Сказати сонцю "Доброго ранку"
— Така краса що хочеться кричати, — від захвату говорить Даяна йому
— То кричи якомога голосніше, — говорить він
— Доброго ранку світ!!! — на всю округу залунало від неї, - вона собі цього не дозволяла ніколи, завжди така стримана, але емоції настільки накопичились що хотілось поділитись ними зі всім світом.
— Він підтримав її, та знизу сусіди кричали їм щось в відповідь, — але вони не звертали уваги, на них.
Потім Єгору зателефонував Вова подумав що друг зник, а вони вже чекали внизу
— Не хвилюйтесь скоро спускаємось, Даянка ти не повіриш, але Люба молодець що знайшла екскурсовода, хоть виспимось правда тісно в машині буде.
Шлях лежав через Веломаршрут №3. "Оглядовий" та Веломаршрут №5. "Пейзажний" - "пагорби" - по вул. Карпатська - по Нижня резиденція - Повернули наліво (по знакам на bukovel) - На колі продовжили рух прямо на вулицю Незалежності / Н09 далі їхали вулицею Незалежності - Повернули наліво на Н09 - по вул. Шкільна - вул.Миру - по вул. Центральній - Плавний поворот направо на Т-07-33 - Повернули ще раз направо і продовжили рух по Т0720 - Повернули наліво на Т0720 та попрямували на південь і нарешті дібрались до Національного природного парку "Синевир".

Прекрасне місце, шикарна природа, захопливі види.
Приїхали ще до 10 ранку, машину залишили на стоянці внизу біля дороги. До озера йшло 2 дороги: екостежка (зліва, покажчик) і основна асфальтована дорога. Екостежка йшла вгору через ліс, перетиналась струмками, поваленими деревами і їх корінням, камінням.
Це місце гідно тривалих вдумливих прогулянок далеко від основного маршруту навколо озера були пішохідні містки для кращого огляду і для зручності обходу, Вони насолоджувались краєвидами та лісовим шумом.Вода чиста і прозора, в озеро впадають невеликі гірські річечки.

— Це озеро просто потрібно дивитися, вдихати й слухати годинами, говорив Єгор
— Вова включив знову вікіпедію, — ви знаєте що за легендою тут колись жила блакитноока княжна, в яку був закоханий пастух, якого вбив її батько. Батько не бажав що б його дочка була з бідняком та вона страждала що не змогла врятувати коханого і виплакала ціле озеро. Ось цікаво, — додав він, — Вірунчик ти б скільки сліз пролила заради мене? — подивився він на свою дівчину

— Та ну тебе дурень, що ті говориш, штовхнула вона його, жарти в тебе погані.

Вони ще трохи погуляли та поїхали назад в готель. Дівчата з Вовою ще кудись поїхали, а Єгор і Даяна розійшлися по номерах трохи поспати.
Прокинулися десь близько сьомої вечора.

Стук у двері, — Даянка ти спиш? Легенько відкриває двері Єгор і бачить як вона мило спить на дивані, присівши до неї ближче він взяв пір'їнку з подушки та почав водити по її щоці,
— Ой, а як ти тут, — підскочив з дивана вона трохи перелякалася ...
— Та видно хтось з вас двері не закрив ...
— Слухай хлопці десь застрягли пішли зі мною спустишся вниз раптом там щось цікаве буде.
— Що? — подивилась вона на нього, — ти мене лякаєш.

— Ну не сидіти нам за номерами поки вони там розважаються, пішли-пішли давай одягайся, чекаю за дверима.
Внизу готелі був великий хол з тенісним столом і баром.
Спустившись вниз у Єгора виникла ідея оскільки він дуже компанійський хлопець і вмів збирати компанію. У готелі якраз була екскурсійна група. Ставши посередині холу й оголосив на весь голос,

— Сьогодні у нас буде справжній спорт. Великий, овіяний історією і легендами, популярний до остраху. А ще цей спорт служить виправданням вживання пива.
Так, саме так! Мова у нас піде про пив-понгу, грі для справжніх цінителів і любителів пива. Влучних любителів пива! Хто зі мною? Підходьте Ближче.

Хлопці поставили стіл по центру вітальні в бармена взяли стаканчики, якраз там був тенісний стіл та м’ячик.
Хлопці поставили стіл по центру вітальні в бармена взяли стаканчики, якраз там був тенісний стіл та м’ячик.
Розставили по десять стаканчиків у вигляді трикутника на кожній стороні столу.
Далі склянки наповнили пивом приблизно до половини.
І так пояснюю гру двом командам:
1) Гравці або команди підійшли до столу і починають кидати пінг-поновський м'ячик в сторону склянок противника.
2) Якщо м'ячик успішно потрапив в стакан, то гравець, в чий стакан потрапили, бере його і випиває вміст.

Так щоб зрозуміти хто перший починає гру повинні випити зі стаканчика, не зводячи очей з опонента; перший, хто це зробить, починає гру.
Хлопці вибрали Єгора командувачем, а дівчата Даяну.
Вони дивилися один одному в очі, стрімко спустошуються стаканчики, це було весело, пиво від швидкості лилося по одязі. Але все ж переміг він. У кожній команді було по чотири людини.
— Дитинко говорив він Даян трохи випивши, це гра в першу чергу на координацію і спритність, що ніяк не може поєднуватися з алкогольним сп'янінням

Він зумів споїти всіх хто брав участь в цій грі, навіть бідну Даяну яка не любила програвати та на цьому він вирішив зупинити гру через те, оскільки бачив що їй зовсім погано.
— Даянка, не треба було так багато пити, — говорив він їй
— ага, а при всіх говорити ти ж жінка тобі слабо
— ось побачив не слабо, — раптово гикнула вона.
Він провів її до номера і захотів поцілувати, та тільки він наважиться як Вова гукнув їх ззаду і Даяна обернулася не побачив намірів Єгора.