По закутках своєї долі

28.4

Коли їх пальці ... легенько ковзали по прохолодним шовковистим простирадлам вночі на ранок вона була вже зім'ята, а покривало відлетіло на підлогу. Свіжий вітер безпощадно будив її лоскочучи по обличчю. Ніби вона знову опинилася в недалекому минулому де все було добре. Але він пішов ще до того як вона прокинулася залишивши записку на столику. Лада не відразу прийнялась її читати оскільки не зовсім добре пам'ятала що було вчора, але подивившись на те що творилося навколо вона зрозуміла що нічка була гарячою. Потрохи вона складала пазл у себе в голові про події які відбулися, — так подумала вона бюстгальтер на шафі, плаття на підлозі валяється так ніби то зайве на якому лежала кішка. Відправившись в ванну кімнату вона задивилася на своє обличчя доторкаючись кінчиками пальців своїх червоних губ, які були покусані його поцілунками, що ніякого ботоксу не потрібно було.

Прийнявши душ вона трохи освіжила свої думки
— Що це було питаючи у себе скажена пристрасть або божевільна любов ?! Може бути алкоголь?!
Зустріч з ним в одну мить перевернула все її життя, змусила розлучитися з минулим, ощасливити, захопити, засліпити. Їй здавалося, що заради такого почуття була готова на багато жертв, адже саме пристрасть, головне мірило істинної глибини почуттів. Але вона встигла відчути на собі її руйнівну дію.
Ладу хвилювало все: як він дихає, як притискається до неї, як пахли його долоні ... І цей запах який зводить з розуму. Вона могла кричати, що він її дратує, що вона так більше не може, легендарне "наша зустріч зіпсувала мені життя", але коли вона підходила зовсім близько ... Кінчики пальців горіли, торкаючись до його спини, руки самі обволікали тіло, а щока притискалася до лопаток. І це не можна було зупинити й навіть якщо хотіла щось не виходить. Ніби навколо зриваються бомби, а ти їх не чуєш, тобі все одно на них, аби ви не зупинялися.
— Заради любові люди роблять великі вчинки, думала Лада вона любила читати романи особливо Френсіса Фіцджеральда, а його особиста історія залишилася у неї в пам'яті Френсіса Скотта і Зельду Фіцджеральд називали найкращою і найвідомішою парою епохи джазу. Письменник дуже любив дружину і не залишив її після того, як вона захворіла на шизофренію. Він їздив за нею по країні, селився в готелях неподалік від лікарень і вів копітке листування з докторами. Френсіс намагався зробити все, щоб допомогти коханій дружині вилікуватися, а також зробив її прототипом всіх жіночих образів в оповіданнях і романах.
А знаменитий Тадж-Махал згадала дівчина, він же був побудований в пам'ять про кохану Шах-Джахан вирішив назавжди увічнити пам'ять про неї. Любов його була такою сильною, що він не шкодував сил і засобів на будівництво гробниці для коханої. Кращі майстри з усієї імперії та навколишніх країн зібралися, щоб за двадцять два роки створити воістину унікальну споруду. Сьогодні Тадж-Махал є символом великої любові й зразком архітектурної досконалості.
А між нами що ... Підійшовши до столика вже бувши одягненою вона прочитала записку яку залишив Влад, котра обірвала всі її вимисли про шалене кохання:
«Ця ніч була помилкою...»
Це було помилкою ... - у неї немов дух перехопило від емоцій які вона відчувала ... на користувався і вистачить ось яке досягнення заради коханої?! Втік як боягуз залишивши на маленькому папірці, — помилка ... Затягнув мене сюди спершу потім це написав?! Ненавиджу його! Притискаючи записку до себе відчувши його парфум на клаптику паперу. І не тримає і не відпускає думала вона...
Як це властиво їй ставати на ті ж граблі знову і знову ... і це всього лише скороминущі зустрічі.
Але ці зустрічі, це найприємніші спогади які були в її житті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше