Розділ 33. Дівич-вечір

З того часу пройшов тиждень Даяна більше до нього не приходила, післязавтра в неї має бути весілля тому думками вона готується, але серце не на місці весь час… Її перервав раптовий, але такий довгоочікуваний дзвінок.
— Алло Даяна ти що там поснула? Ми з Олівією вчора прилетіли з весільної подорожі вже встигли перепочити й хочемо тебе бачити в старому доброму місці.
— Ну не кажи не таке й старе це місце, пролунало збоку, то напевно Олівія була.
— Ну загалом чекаємо тебе в Олівії, в тебе є година на збори ніяких відмов стільки потрібно розповісти й взагалі хочемо тебе підтримати перед вирішальним днем.
— Ага… подумала Дая так сказала наче перед битвою чи перед екзаменом
Дівчата вирішили підтримати дівчину та влаштували на квартирі Олівії дівич-вечір. Артем поїхав у відрядження тому ніхто їм би не заважав й Влад відпустив Ладу.
Вона зраділа такому дзвінку перезарядка їй була потрібна терміново та й хоч якісь поради, живі, а не інтернетні…

Тому зайшовши у квартиру у неї було приємне здивування наче в старі добрі часи, дівчата понадували кульки по всій квартирі та подарували їй власну піжаму з написом "щаслива наречена". Лада завела її за руку в коло зі стрічок.
— Все попалась, - сміється дівчина ми тебе не випустимо з цього кола поки не відповіси на декілька запитань. Натомість Лада та Олівія пропонували спокусливі речі:
— Якщо не вийдеш заміж, подарую тобі свої сукню з Парижу, — Сказала Олівія
— Якщо не вийдеш заміж, подарую тобі ящик вина, — сміється Лада
— Якщо не вийдеш заміж, подаруємо тобі сертифікат на рік в салон краси.
— Ну не передумала?

— Ні, — махає головою Дая.
— ну тоді допоки не скажеш чому виходиш заміж не випустимо.
Кожна її відповідь супроводжувалась коктейлями та запальними тостами з побажаннями щастя нареченій.
— Ну добре-добре виходь, сміються дівчата. У нас для тебе подарунки, я хочу вручити тобі те що тобі знадобиться знаємо ти любиш куховарити, але не хочемо щоб ти була затятою господинею, а й вміла розслаблятись тому тримай, це була книга рецептів та вся обклеєна номерами служб доставлення їжі.

– Ахаха видно що ви сестри дякую тобі Олівія, розсмішила.
— Тепер я, — перебила Лада, і вручила альбом зі спільними фотографіями.
- Дівчата я вам так вдячна, все так як я люблю по домашньому ці кульки, різні подушки, ковдри й пледи. І всі в блакитному кольорі, — Лада та Олівія розчулили дівчину це здається дрібниці, але це ті моменти котрі викарбовуються в нашій пам'яті назавжди та емоції які ми переживаємо…
— Це ще не все, промовила Олівія та дівчата пішли на кухню там був накритий стіл з різними стравами та напоями.
— Розливши в першу чергу шампанське по келихах, Олівія взяла ініціативу перша в слові.
— Я хочу подякувати вам і тому твоєму колишньому Матвію що ви тут. Якби не ви я б вийшла заміж за не кохану людину й була нещаслива до кінця свого життя… Завдяки вам моє життя розфарбувалось різними кольорами ви мені показали що може бути інакше й ваші історії надихнули мене. І те що ви продовжували вірити, боротись за щастя… Все так добре склалось і я щаслива, батьки прийняли наш вибір, а квартира їхній подарунок нам.
— І я хочу сказати, піднялась Лада. А я тобі хочу подякувати моя сестро за те що зустріла Влада в нас з ним така пристрасть й довіра столиця змінила все моє життя моя мрія здійснилась….— Дая, — повернулась вона до подруги я читала твої повідомлення ти знаєш ми з Олівією бажаємо тобі щоб ти була щаслива, а з ким має вирішити серце. Я надіюсь ти зробила правильний вибір. Тому випиймо за наше жіноче щастя!
Їх перервав дзвінок у двері… Ви що заказали стриптиз, - здивовано поглянула вона на дівчат.
— Дая хто про що, - сміються дівчата. Ми не знаємо хто там, Олівія відчинивши двері кличе Даяну щоб вона підійшла.
За дверима стояв Матвій опираючись на тростину…
— Чому ти не в лікарні, — здивувалась дівчина.
— Це мій останній шанс перед весіллям Даянко моя…. Я більше не потривожу тебе можеш не хвилюватись та я хочу щоб ти знала перш ніж зробиш правильний вибір. Я не жалкую ні про один день проведений з тобою й вдячний долі що вона мені подарувала, тебе. Я більше нікого не покохаю так сильно як я кохаю тебе...
Він підійшов та поцілував її на прощання з великою любов’ю й біллю в серці.
— Прощавай моя дівчинко.