3

- А де ти плануєш залишитися на ніч? - Запитую в Андрія та надіюся, що він зараз мені не повідомить, що бажає заночувати в мене цю ніч. І ні, не тому що я не хочу, я навіть дуже не проти, але сама розумію, що такий от швидкий розвиток відносин, а саме відносин я б хотіла з цим чоловіком, ні до чого гарного не призведе. Ми й так з ним сьогодні перевиконали план і зробили стільки, скільки інші пари не роблять за пару місяців. А спати разом під одним дахом в перший день нашого знайомства це було б вже аж занадто, навіть для такого чудесного дня, яким виявився сьогоднішній.

- Та знайду якийсь готель неподалік, я начебто бачив по дорозі сюди якусь вивіску схожу на назву готелю, тож не хвилюйся, - промовляє Андрій і я щиро йому вдячна за те, що він не тисне на газ та не поводить себе так, як більшість чоловіків, коли бачить, що дівчина почала падати перед його чарами.

- А що ти плануєш робити завтра? Є певні плани? - Вимовляю це тихо, бо, по-перше, ми стоїмо в тамбурі біля моєї квартири, куди вже відправили Дена відпочивати, а по-друге, мені хотілося після того, як я фактично відмовила у ночівлі цьому чоловіку своїм безпосереднім питанням, якось повернути ситуацію знову в позитивне річище. Одне діло не гнати коней в плані переходу на новий рівень у відносинах, а інша краще одне одного пізнати та гарно провести час. Тому я в думках схрещую пальчики, щоб в Андрія не було нагальних справ та ми могли хоча б ще один день побути разом, перед тим як йому повертатися додому. Адже хоч ми й були сьогодні достатньо часу разом, але також були присутні мої рідні, тож сповна це назвати побаченням язик би не повернувся.

- Ну взагалі у планах було сходити до мами, адже все-таки Різдво, - починаю говорити Андрій, а в мене моментально настрій погіршується, тому що я надіялася на те, що він зможе залишитися, хоча і розумію його бажання побути біля найріднішої людини на світі, - але всі мої плани змінилися, як тільки я підсів у потяг найкрасивішої провідниці у цьому світі.

Знаєте на всяких курортах є така гра чи то конкурс, де потрібно якомога сильніше вдарити молотком по шайбі й вона повзе до верху? Так от, я це та шайба, яка ще секунду назад була на дні, а зараз злітаю до самого верху та певно б'юся головою об конструкцію, тому що перед очима літають метелики, а всередині все зігрівається приємним теплом. І все це реакція на слова Андрія, який вселив надію у мене та заодно нагородив компліментами, від яких у мене губи розтягуються в широкій усмішці.

- То тобі не потрібно нагально повертатися додому? - Думаю у мене не тільки зараз посмішка на губах, а й в очах миготять кольорові салюти від передчуття того, що завтра може продовжитися свято. Не тільки по календарю, а й по відчуттях всередині мене.

- Якщо ця чарівна провідниця має якісь пропозиції, то нехай не соромиться, я вислухаю її та обдумаю все гарненько. - Андрій піддягає мене та усміхається у відповідь. І я зараз ще більше переконуюся в тому, що хочу бачити й завтра цю посмішку перед собою, ну як мінімум завтра, а далі буде видно.

- Можна було б погуляти десь в центрі міста, думаю завтра там повинно бути весело. - Говорю перше, що приходить в голову. Взагалі не важливо, де ми будемо, як на мене, завжди вирішує все компанія, а не місце, де ви відпочиваєте.

- Варто це рахувати як побачення? - Вимовляє Андрій та трішки бентежить мене цими словами, бо справді воно так і є, але я так давно не була на цих самих побаченнях...

- А прогулянку втрьох можна назвати побаченням? - Нарешті беру себе в руки та попереджаю чоловіка, що син буде зі мною також. Звичайно це не виглядає як традиційне побачення, але в матері одиначки воно проходить саме так. Точніше я ніколи не ходила з сином на ці самі зустрічі з чоловіками, але зараз я зовсім не проти цього. Не тоді, коли Ден з Андрієм порозумілися так, ніби вже пару років знають одне одного.

- Думаю це варто назвати не побаченням, а феєричним проводженням часу з чарівною жінкою та неймовірно веселим малюком. - Після цих слів Андрій нахиляється до мене та пригортає до себе, чим розтоплює моє серце остаточно. Сказані ним слова, а після ці теплі обійми перетворюють мене з жінки, яка стільки часу боялася підпустити до себе чоловіків та була завжди кременем, у зефірку, яка зараз розтане та струмочком стече до ніг цього мужика. Мені так комфортно та приємно в обіймах Андрія, що не хочеться прощатися з ним навіть на цю ніч. Наразі бажання затягнути його до себе у квартиру та не відпускати ні в який готель. Тому що моє тіло вже попливло перед ним, а мізки ледве тримаються з останніх сил.

Якщо у мене така реакція вже зараз, коли ми провели разом тільки пів дня, то що може трапитися далі, коли ми будемо проводити більше часу разом та він буде всотуватися в мою кров та мої думки? Варто було б подумати про це вже зараз, але не хочу, не буду й тому просто сильніше притискаю його до себе. Тільки от щастя не вічне, варто це завжди пам'ятати.

- А якого біса тут відбувається? Це що за дятел? - Після того, як ми з Андрієм розмовляли тихенько, щоб не розбудити сусідів, ці слова лунають ледве не на весь під'їзд та я навіть морщуся від них. А коли я відлипаю від чоловіка та переводжу погляд вниз, туди, звідки пролунало це виття, я взагалі готова скривитися та закрити очі, щоб не бачити це жахіття на двох ногах...

Андрій перебуває зараз певно в шоку, бо не очікував побачити такого пасажира тут, в такий от час та ще й з якимись незрозумілими претензіями та наїздами. А мені хочеться пошкрябати цю пику кігтями, насварити його з ніг до голови та ще й на додачу плюнути. Тому що я ненавиджу цього покидька. Цим слимаком, який перервав наш романтичний момент з Андрієм, був Коля. Ця мерзота вже певно роки два добивалася моєї уваги та хотів якихось відносин зі мною. І ви можете сказати, що я якась прохана й носом верчу від таких от неймовірних пропозицій, але залиште поки що слово для мене.

По-перше, як таких відносин цей сусід зі мною не хотів, так собі, чисто погратися, відчути всі приємності проведення часу з жінкою на короткий термін та звалити до біса. А оскільки ви знаєте вже перший негативний момент цього Колі, то думаю новина про те, що він підбивав клинки до всіх одружених та навіть не одружених жінок нашого будинку, не надто вас здивує? По-друге, всі ці його знаки уваги були настільки дикими для мене та вбивали всю романтику на корні, що я навіть не знаю - він взагалі в курсі, що таке нормальні відносини між чоловіком та жінкою та чи взагалі він розуміє слово "кохання". Ще не до кінця вірите, що це ще той шматок лайна? А як вам пропозиція цього мужичка сходити на лавочку біля під'їзду та разом поклацати насіння й "потолкувати о житие"? Коля запевнив мене, що насіння з нього під час цієї романтики, а коли я відмовилася, то там було стільки крику, що я продажна тварюка та тільки падка на гроші, що потім всі жителі будинку ще цілий місяць ходили та скоса на мене дивилися. Ну, а по-третє, і найголовніше в моєму випадку, якщо перших двох причин було замало, він до Дена відносився взагалі ніяк. Ну тобто для нього це була як якась іграшка, яку можна було просто залишити вдома та не перейматися, що з нею буде. Коли він запрошував мене на свої неймовірно привабливі побачення, то казав, що нехай малий залишиться вдома, ми ж ненадовго, тож не варто "париться". Тому я намагалася триматися від цієї скотини якомога далі, але оскільки він все ж був моїм сусідом по будинку, то ми з ним часто перетиналися. На превеликий жаль.