Подарунок диявола

Глава 3

Прокинувшись ранком Нора відчула слабкість в тілі, але незважаючи на це дівчина піднялась з ліжка і одягнувшись пішла на кухню де стояв Макар з якимось незнайомцем і про, щось розмовляли поки не побачили Нору. 

— Добрий ранок, як самопочуття?- з усмішкою від якої кров стине в жилах спитав Макар

— Все добре мені потрібно уже іти, покажете мені дорогу? 
— Нора тобі потрібно поїсти, до того ж уже вечоріє і дорогу знайти буде важче. 
— В якому смислі вечоріє? Тепер тільки ранок

— Ні тепер вечір. Ось подивись якщо не віриш.- сказав хлопець отодвинувши тканину, яка закрилала вікно. 
Подивившись дівчина справді побачила, що надворі ніч, вона не могла повірити своїм очам, вона прокинулась декілька хвилин тому від того, що на неї падали промені сонця від яких вона прокинулась, а тут вона бачить ніч. 
 

— Я приготував яєчню з салатом. Іди на кухню поїш, а я зараз прийду тільки вирішу деякі питання.- з усмішкою сказав Макар 

Дівчина звернула увагу на те,що незнайомець весь час дивився на неї, але Нора не подавала виду що вона відчуває цей пильний погляд від чого їй не комфортно. 
Нора пішла на кухню і прийнялась їсти, через хвилину прийшов Макар 

— Смачно?- спитав хлопець 

— Так. А що це за хлопець був?- зацікавлено спитала Нора 

— Це мій давній знайомий. Як спалося? 
— Добре, тільки я не можу зрозуміти як сталося так,що я проспала весь день.

— Ти просто стомилася, а тут тихо і ти змогла спокійно поспати. 
— Дякую було дуже смачно, я мабудь піду в кімнату.- сказала дівчина після чого направилась в кімнату 

— Надобраніч, солодких снів. 

— Дякую тобі теж. 

Нора відчувала, що щось не так, але не могла зрозуміти, що саме вирішивши що це параноя дівчина вирішила поспати щоб набратись сил 

*** 

Дівчина почула кричи, стони з підвалу і пішовши на звук вона побачила того ж незнайомця що розмовляв з Макаром який вчепившись в шию дівчини своїми кликами кусав її, а Макар в цей час сидів на кріслі і прокручував в руці якусь странну штучку яка світилась зеленим кольором. Макар був зосереджений на своїй штуці поки не відчув запах крові Нори повернувшись і побачивши дівчину від побіг до неї дівчина почала бігти зі всіх сил і вибігши з будинку помчалась по лісу поки не спіткнулась і за ногу її не потягнув Макар, дівчина чинила опір але це будо марно хлопець міцно вхопив дівчину за ногу і вибратись Нора не могла. В один момент клики Марка опинились в нозі дівчини і її ногу мов струмом пронизила біль, вона закричала від болю після якого Марка відкинуло в іншу строну лісу і він ударившися об дерево упав, а перед Норою постала постать хлопця який протягував їй руку і сказав 

— Я тебе не ображу, я хочу тобі допомогти. 
Дівчина вхопила руку хлопця, після цього хлопець підняв Нору на руки і в один момент вони опинились в якомусь будинку. 
— Де я? Хто ти? Що вам всім від мене потрівно?- крича спитала Нора 

— Чш… все буде добре, мене звати Марк я демон.- сказав він поклавши дівчину на ліжко.- Але тобі я не зашкоджу, я помічник твого батька, він приказав мені тебе привести, як тільки відчув тебе. Той хто тебе укусив був вампіром, він хотів убити тебе точніше випити твою кров.- сказав Марк обробляючи рану на нозі Нори 

— Мій батько? У мене нема батька.- сказала Нора шиплячи від болі 

— Помиляєшся, у тебе є батько і він Сатана, тебе викрали коли ти була маленькою і весь час створювали над тобою щит- невидимку. 
— Щит-невидимку? 

— Так це така магічна штука після якої ні один демон не зможе побачити певну людину. 
— Навіщо мене викрали? 
— Тому що ти донька Сатани 

— І де він? 
— Убиває тих хто тебе викрав.- спокійно сказав Марк.- А тепер тобі потрібно поспати, Сатана скоро прийде. 
Укривши Нору одіялом хлопець вийшов із кімнати, дівчина сама не зрозуміла як але вона уснула.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше