Глава 35

  Елеонору нібито зачарували голубі очі хлопця, він здавався їй таким знайомим, але ніде дівчина не бачила цього високого красеня. Поки дівчина милувалась очима і статурою хлопця на обличчя батька була ненасить. Звернувши увагу на реакцію Сатани дівчина спитала тихим,ніжним голосом:

  — Все добре?

  — Так сонце все добре. Побудь тут я зараз прийду повернувшись до доньки сказав батько дивлячись в очі доньки.

  Після чого батько розвернувшись підійшов до цього загадкового незнайомця і сказавши йому щось занадто тихо, що дівчина не могла навіть почути,що саме Сатана вийшов з кімнати з цим хлопцем. 

  Елеонора досі стояла в шоковому стані поки невідомий голос не сказав:

— Ти донька Сатани, правильно? 
— Так. Я Елеонора.-повернувшись сказала дівчина.

— Зрозуміло. Я Люцифер. Приємно познайомитись міні Сатана.

— Взаімно.-сказала дівчина з усмішкою на обличчі. 
— Присідай.-сказав хлопець показуючи на стіл по серед кімнати.-Зараз я тебе познайомлю з іншими королями. 

— А той хлопець. Хто це?-з цікавістю в очах спитала Елеонора сідаючи за стілець.

— Це диявол. Ну так його називають в християнській релігії. І це його прізвище, але його звуть Мейсінель. Ну на скорочено Мейсн. з хитрою усмішкою промовив Люцифер.— А що таке? Зацікавив він тебе? 

— Ем.. Просто цікаво стало хто він. І чому побачивши його у батька така реакція.

— Да так не важливо просто забудь. В них не найкращі відносини.

— Чому?-спитала дівчина бажаючи відповідь на свої запитання, але в цей момент двері відкриваються і

заходить в зал не менш симпатичний хлопець з усмішкою на очах,який заходить з дівчиною, яка була відверто одягнена. 

Побачивши цю картину Люцифер підійшов до хлопця і відтягнувши дівчину перемістив її кудись. 
 

— Ее ти куди її перемістив?- обурливо запитав невідомий красень високого роста з карими очима. 
 

— Якщо ти не забув то це місце створене для переговорів без зайвих очей і вух.-сказав хлопець після чого направився знову до Елеонори.

   Хлопець ще щось пробубнів собі під ніс після чого направив свій погляд на стіл за яким спокійно сиділа Елеонора з блокнотом в руках, нотуючи щось. 

   Побачивши за столом Елеонору очі хлопця  округлились побачивши це дівчина неймовірно здивувалась. Вона ніяк не могла зрозуміти чому у кожного хто її побачить на обличчі з‘являється здивування. 
 

  Помовчавши декілька секунд дивлячись на Елеонору хлопець промовив звертаючись до Люцифера 

— Це реально вона чи у мене глюки?