Подарунок диявола

Глава 38

  Прокинулась дівчина у своїй кімнаті. Уже була ніч і вставши з ліжка дівчина по традиціЇ пішла в душ. Після чого в її голову прийшла ідея «Чому б не піти погуляти» і ця ідея задовольняла Елеонору. 

  Одягнувшись дівчина вирішила тихенько вийти з кімнати,щоб не розбудити батька. Поки лисеня спокійно спало дівчина провернула хитрий план вибравшись із кімнати Елеонора попрямувала на кухню де взявши пляшку води і батончик вийзла з будинку. Після чого надворі вирішила не просто переміститись з потрібне їй місце, а взявши мотоцикл батька поїхати на ньому. 

  Їздити Сатана навчив доньку тому проблем з водіням цього транспорту у дівчини не виникло. Виїхавши в голові Елеонори крутились ідеї »Куди саме мені поїхати?» і врешті решт дівчина вирішила поїхати в парк.

  Якимось чином парк притягував Елеонору своєю загадковістю і поїхавши по дорозі до парку дівчина думала про минуле. Вона ніяк не могла викинути з голови своє минуле життя, свої проблеми. У роздумах Елеонора доїхала до парку і знявши з голови шлем довге руде волосся дівчини упало на плечі, дівчина страно укладувала своє волосся,щоб одягнути шлем для безпеки і ось в цей момент її волосся знову розпущене.

  Попрямувавши до входу в парк дівчина відчула пильний погляд, оглянувшись Елеонора абсолютно нікого не побачила. Вирішивши не переживати і йти далі Елеонора почала гуляти по цьому старовинному парку. 

  По незрозумілій обставині дівчині неймовірно подобались старовині будівлі та споруди, її приваблювала їх старовиність, таємничість. 
Дійшовши до галявини де недавно вона спала, дівчина побачила перед собою сидячого на землі спиною до неї хлопця. 
 

— Привіт, ти хто?-спитала дівчина.

Нічого не сказавши хлопець піднявся на ноги і розвернувшись витер штани на, яких були пелюстки опавших квітів.І в цей момент дівчина побачила перед собою Мейсона. Саме того Мейсона з яким Сатана пішов розмовляти. 
 

— Привіт. Що ти тут робиш? Зараз ніч небезпечно самою гуляти.-промовив склавши руки на грудьох хлопець. 
— Я вирішила прогулятись і мені не потрібна нянька,щоб оберігати мене. Я сама можу захистити себе. А що ти тут забув в таку пору?-спитла дівчина зробивши декілька кроків до хлопця.

— Вирішив побути наодинці, подумати про все.-сказав хлопець підійшовши до Елеонори ближче. 

Мейсона і Елеонору розділяли всього лише декілька сантиметрів. Хлопець схилив голову і дивився в зелені очі дівчини, поки дівчина роздумувала, що коїться в голові хлопця в цей момент. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше