Глава 3

                         Глава 3
   Прийшовши додому, прилягла на своє ліжко, і прикрила очі. - Хух, ну і спека сьогодні, -мовила я. Трохи полежавши, вирішила прибрати у своїй кімнаті. Не зчулася, як стемніло надворі. Пора йти збиратися в клуб. Швидко побігла у душ. Вийшла звідти немов на світ народилася. Обкрутивши волосся рушником, пішла обирати, що вдягти. В цей час зайшла мама.
     - Доню, що шукаєш?
     - Ми з Росею йдемо в клуб. Вона вже має зайти за мною, а я ще не готова.
     - Допомогти?, - спитата мама.
     - Та от вагаюся між цими двома сукня ми, дві подобаються, і не знаю яку обрати. Дивись, ось ця світла чи червона?
     - Я б радила тобі першу. І вся увага сьогодні буде на тобі, - посміхається мама.
     - Ти про хлопців?, - запитую, на що та ствердно киває з посмішкою. - Думаю, що би цього не чув тато. Бо ще вдома закриє мене.
     - Ну, що поробиш, якщо ти внас красуня, й улюблена татова доця!
     - Тільки татова?
     - Звичайно, і моя теж. Добре, не буду тебе відволікати. Гарно відпочиньте!, - поцілувавши, мовила мама і пішла.
     - Дякую, обов'язково.
   Зібравшись, ще раз глянула на себе у дзеркало. Біла приталена сукня вище колін, напіврукави опущені в сторони, відкриваючи мої ключиці та плечі. Ззаді, зверху до попереку, талія стягнута у ніжному атласному корсеті. Волосся у завила у легкі локони. Нанесла легкий, вечірній макіяж, на губи ніжно рожева помада. Босоніжки на танкетці, все я готова. Вже й подруга завітала. Вона обрала коричневу сукню з бретелями до колін, босоніжки на каблучку, її волосся було напівзібране, пряме. Вечірній макіяж. Красуня! 
     - Аня, ти готова? Гарно виглядаєш! 
     - Так, люба, дякую! Ще парфуми, і виходимо. 
    На порозі будинку нас зустрів мій тато. Оглянувши нас з голови до ніг, запитав:
     - І куди вся ця краса збирається? 
     - Доброго вечора, Романе Володимировичу! Ми йдемо трохи розвіятись,-мовила Рося. 
     - Доброго вечора, Роксоланко! Дівчата, я вже боюсь, щоб вас сьогодні не викрали. 
     - Тату, ну що ти, яке викрадення? 
     - Ваших сердець, так точно. 
     - Це буде важко!, - сказала я. - Добре, ми підемо. 
     - Гарно повеселились! 
     - Дякуємо! 

   І ми рушили нарешті відірватись і добре відпочити.