Подвійне життя

25 глава

*Остін 
Тихий шум моря ,легеньке сонячне проміння ,яке пробивається крізь невеличке віконце і поруч кохана дівчина .Це точно не сон ?Я так давно про це мріяв і мені навіть зараз не віриться в своє щастя .Ми з Хлоєю нарешті разом .10 років ми потратили на незрозуміло що ,але нарешті ми розібрались у своїх почуттях .Я такий радий ,що навіть зараз усміхаюсь як той Чеширський кіт .
Моя зефірка ще спить.Я легенько проводжу пальцем по їх оголеній шиї і та мило усміхається .Я нахиляюсь і ніжно цілую її в губи .Та розплющує очі і розпливається в усмішці .
—Доброго ранку ,зефірко. —Поправляю її неслухняне пасмо волосся і дивлюсь в ці милі голубі очі .
—Доброго .—Сором'язливо каже та і заривається під ковдру .Яка ж вона мила. А цей її рожевуватий рум'янець робить її ще більше схожою на зефірку. 
—Знаю ,що ти можеш мені не повірити ,але я стільки років мріяв про такий ранок разом з тобою. Нарешті це сталось. 
—Ти зараз серйозно ?—Здивовано дивиться на мене Хлоя .Здається їй пора знати правду. 
—Так .10 років тому я теж був закоханий в тебе .Тоді в рюкзаку в мене були твої улюблені цукерки .Я хотів подарувати тобі їх після уроків і сказати ,що ти мені подобаєшся .Я так хвилювався тоді. Ти була такою класною дівчиною ,що я боявся почути відмову від тебе.Та ти випередила мене.Призналась сама і на мить я відчув себе найщасливішим хлопчиком на цій планеті.Рівно до того моменту ,поки весь мій клас не почав з нас сміятись .І тоді мені стало дуже страшно і соромно. Я не хотів ,щоб з мене сміялись і тому наговорив тобі дурниць .Ідіот .Я так думав про свою репутацію ,що зневажив почуття дівчини ,яка безмежно мені подобалася.Я був боягузом .Та виправити було все вже запізно ,бо ти зненавиділа мене .А я тоді намагався себе переконати ,що теж тебе ненавиджу через всі ці твої витівки .Та це була брехня .На заручинах ,коли я тебе поцілував ,то неначе повернувся в той самий момент ,десять років до цього .І тоді я зрозумів,що все ще тебе кохаю .Якби ж я не був таким тупим бараном,то ми б вже давно були разом .Пробач ,мене ,Хло. —Я нахиляюсь до неї і цілую в скроню.
—Здається ,ми обоє припустились помилок. —З сумом каже дівчина. —Але ми були дітьми. 
—Ти не сердишся на мене?
—А є сенс ?Минулого ж не змінити ,але майбутнє в наших руках .Надіюсь ,що хоча б в ньому все буде добре .
—Я тобі це обіцяю .—Далі ми з Хлоєю снідаємо на яхті .Тоді вже повертаємось на берег .Я ще досі в шоковому стані .Та впевнений ,що це був найкращий день в моєму житті ,адже тепер зі мною поруч є моя зефірка .
Ми повертаємось в номер ,але  через декілька хвилин до нас дзвонять наші батьки і "ощасливлюють " нас новиною ,що ми їдемо в океанаріум .Звісно ,що нам не залишається нічого ,крім погодитись .Швидко перевдягаємось ,Хлоя робить макіяж і ми зустрічаємось з рідними біля виходу з готелю .
—Ну що ,як відпочили ?—Запитує мама Хлої .
—Добре .—Сором'язливо відповідає зефірка .Я ніжно її обіймаю .
—Дуже добре .—Кажу я дівчині на вухо і тоді цілую її в скроню .Здається я не готовий випускати її зі своїх обіймів найближчі роки так точно .
—Ммм...Тоні ,ми ж коли виростемо ,то теж будимо такими милими котиками ?—Каже Софі .Ми всі починаємо сміятись.Ця мала просто краш ,найкраща дівчинка в світі ,звісно після Хлоріс .
—Гаразд ,поїхали вже .—Каже мій батько і ми разом сідаємо в орендований джип .За декілька хвилин ми вже на місці .Я допомагаю дівчатам вийти з машини і ми опиняємось біля великого красивого океанаріуму .Я беру Хлою за руку і ми разом заходимо в середину .Я не фанат таких місць,але тут справді дуже красиво .Я б сказав ,що навіть якось заворожуюче ,особливо коли в тебе рибки над головою пропливають .
Ми проходили по океанаріуму близько години ,а я весь цей час спостерігав за Хлоєю .Поруч з нею я нарешті відчував себе по-справжньому щасливим і мені дуже хотілось зробити для неї якийсь приємний сюрприз. Звісно для цього її спочатку потрібно було чимось відволікти. В цьому мені могла допомогти тільки одна людина ...
—Софі ...—Я тихо підходжу до малої і показуюю їй рукою ,щоб вона відійшла зі мною вбік ,поки мій тато цікаво всім розказує про якусь велетенську рибину .Дівчинка відходить зі мною і запитально дивиться на мене .Я присідаю біля неї і пошепки кажу:—Мені потрібна твоя допомога. 
—І в чому ж ?—Схрестивши руки запитує мала .
—Мені потрібно щоб ти відволікла Хлою .
—Навіщо ,Ості ?Якщо ти знову хочеш образити мою сестру ,то я тобі цього не пробачу .А ще помщуся тому Шреку .—Погрозливо махає мені пальцем .Значить вона теж все знає .Дивно ,але  я відчуваю себе підлітком ,якого вичитали за погану поведінку в школі. 
—Ні ,Софі .Я хочу зробити їй сюрприз .
—Ти не образиш більше мою сестру ?А то мені вже важко вдавати ,що я на тебе ображаюсь.
—Ні .Ми помирились і я тобі обіцяю ,що в нас все буде добре. —Софі підходить до мене і міцно обіймає .В мене на лиці знову з'являється усмішка .
—Ості ,я погоджусь ,якщо ти відповіси мені на одне запитання .
—І яке ж ?—З цікавістю запитую .
—Ти любиш Хлою ?—Я махаю їй рукою ,щоб вона ближче до мене нахилилась .
—Дуже сильно люблю .—Тихо кажу .Та усміхається .
—Я завжди це знала .Я за вас така рада .—Знову мене обіймає .
—То я можу розраховувати на твою допомогу ?
—Так .Але з тебе ще льодяники .
—Маленька хитрунка ...Гаразд .
—А що потрібно робити ?—Я починаю пояснювати Софі свій план ,а тоді ми повертаємось до інших .Ніхто навіть не помітив нашої відсутності ,через татову розповідь .
—Ну що ж ,діти ,сподобалось вам в океанаріумі ?—Запитує місіс Робертс .
—Класно !—В один голос кручуть малі .
Я підморгую Софі і вона починає втілювати в життя наш план. 
—Мамо ,мамо,Хлоє !—Вигукує мала. 
—Так .—Обертається до неї Хлоріс.
—Давайте поїдемо в Дубаї молл .Ми так давно разом не були на шопінгу. Я хочу купити ще одного ведмедика ,щоб містеру Теддіку не було так самотньо .
—Софі ,можливо завтра ?—Запитує в дівчинки мама .
—Ні ,я хочу зараз .Ну,будь ласка .—Благальними очима ,як в котика з мультика "Шрек " дивиться на всіх .
—Ну гаразд .—Погоджується місіс Робертс ,а я з полегшенням видихаю .
—Ура !!!—Та радісно обіймає маму і сестру .
Хлоя підходить до мене ближче :
—Шопінг з Софі займе як мінімум годинки дві .Думаю ,що тобі буде не цікаво .
—Ага .Тому я тим часом піду на пляж .
—Мг.—Та обіймає мене і цілує в щоку .—До зустрічі .—Дівчата викликають собі таксі ,а я везу тата і Тоні назад в готель .Їм я кажу про свої плани на рахунок сюрпризу і ті, в разі чого ,обіцяють затримати Хлою ,якщо мені бракне часу .А я їду все організовувати .Надіюсь ,що все вийде .
*Хлоя
Ми розплачуємось з таксистом і виходимо з таксі .Зараз перед нами знаходиться найбільший торгово-розважальний центр у світі і щось мені підказує ,що вийти звідси живою буде найважчим завданням.Звісно ,що я люблю шопінг ,але знаючи Софі ,то ця мала хитра лисиця заставить нас обходити всі дитячі магазини .Запасаюсь терпінням ,роблю великий ковток свіжого повітря і ми заходимо всередину. Життя тут так і вирує .Зараз я відчуваю себе крихітною мурашкою в гігантському мурашнику .
Сестра одразу тягне нас в якийсь магазин з іграшками .Там вона знаходить барбі ,яка по зросту вища за неї і декілька хвилин впрошує маму купити цю ляльку .Звісно ,що вона не може протистояти чарівному погляду Софі і купує їй те ,що вона хоче .Далі сестра вирішує нам влаштувати цілий модний показ .Здається ,я ще в житті стільки одягу не переміряла ,скільки вона за сьогодні. Ми з мамою оцінюємо її луки і мала купляє багато різних платтячок ,худі і джинсів .Я ж жартую з нею і в думках співчуваю Тоні ,якому в майбутньому приєдеться забезпечувати цього шопоголіка .Здається ,йому вже потрібно запасатись сталевими нервами .Бідний хлопчик.І ось я надіюсь ,що на цьому наші покупки завершаться і ми поїдемо додому ,як в мамі прокидається ще один шопоголік і тепер вже вона веде нас в один відомий шоурум з дорогим і вишуканим одягом .Вона собі підшукує плаття ,яке збирається одягнути на наше з Остіном весілля .Я ж тим часом зависаю в своєму телефоні і згадую про Паркера .Я вже навіть встигла за ним скучити .Це любов мене так змінює ?Переглядаю фото хлопця в мережі і усміхаюсь .
—Хлоє ,як тобі ці туфлі ?—Сестра приносить мені якісь сріблясті лодочки на довжелезній шпильці .
—Софі ,по-перше тут дві твої ноги вмістяться в один ,а по-друге ,тобі ще зарано ходити на такій шпильці. —Повчаю сестру. 
—Хлоріс ,Хлоріс .—Невдоволено махає головою і завертає очі. —Хіба я схожа на тупу блондинку ?Я тобі ці туфлі принесла. Вони ідеально тобі підійдуть .
—Але навіщо вони мені ?
—Як це навіщо ?Будеш красуватись в них перед Остіном. Тим паче я бачила в тебе в валізі таке шикарне червоне плаття і впевнена ,що вони класно до нього підійдуть .—Підмогруючи каже мені та .
—Ей !Ритись в чужих валізах —не гарно .
—Брехати молодшій сестрі —теж не гарно!—Обурено промовляє та. 
—Ти про що ?
—Про ваші стосунки з Остіном .Ще вчора зранку ви гризлись як та собака з котом ,а сьогодні вже такі закохані мілашки .Що сталось ?
—Ми просто поговорили .І тепер ми разом по-справжньому .—Чесно кажу .Думаю ,що Софі має право це знати ,тим паче вона з самого початку була головним шипером нашої пари .В очах малої починають грати бісики.Вона точно чекали на цей момент. 
—Ну нарешті,а то ви як ті малі діти .А я казала ,що з вас буде класна пара .Я за вас дуже рада .—Обіймає мене .
—Я теж рада і щаслива .
—Ага ...А тепер до туфлів .Навіть мама собі щось купила .Ну приміряй їх .Вони дуже класні .
—Ну гаразд .—Я таки слухаю сестру .В кінці я таки купляю їх .Вони мені теж сподобались і ідеально сиділи на моїх ніжках .Ми виходимо втомлені з магазину і вирішуємо піти в кафе .Я замовляю собі сік і салат .Софі —морозиво і мілкшейк ,а мама —крем-суп з грибів .Навіть вона зараз виглядає щасливою .Ми так давно не проводили всі разом час .Я навіть скучала за цим .Неначе знову відчула те родинне тепло і ласку .На мене знову нахлинули спогади,а саме той момент ,коли ми всі разом наряджали ялинку .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше