34 глава

*Хлоя 
—Моя іменинниця вже прокинулась ?—На кухню заходить Остін .Він одягнений в одні спортивні штани .Його розбурхане в різні боки волосся робить його дуже милим .Хлопець підходить до мене і ніжно цілує в щоку .Я розпливаюсь в солодкій усмішці і обертаюсь до хлопця.
—Доброго ранку.—Я опиняюсь закутою в обіймах Паркера .Той обводить мене своїм теплим поглядом .
—Доброго .Ти чого так рано встала ?
—Рано ?Вже 12 .—З усмішкою кажу і обертаюсь до плити ,бо вже час обернути панкейки. 
—Ну якщо зважати на те ,що ми заснули в 6 ,то рано .—Каже той і цілує мене в шию ,від чого мені стає лоскітно .—Могла б ще поспати .Я б сам все приготував.—Знову обертає мене до себе .
—А можливо я хотіла тебе порадувати смачним сніданком ?
—А можливо я теж хотів ?Тільки ти мене випередила .—Ми починаємо сміятись. Я виключаю плиту і ставлю на стіл дві чашки з кавою і тарілочку з щойно приготованими панкейками .
—Ммм...Обережно ,Хлоє ,я можу звикнути до твоїх смачнючих кулінарних талантів і тобі доведеться щоранку готувати мені сніданок.—Я усміхаюсь .Раніше я зовсім не любила готувати,але з Остіном все по-іншому .Мені приємно чути від нього ,що йому подобається те ,що я готую .
—Та я з радістю .—Щиро кажу .
—Ее...Ну це вже ні .Я теж люблю готувати. Ну і не посмію звалювати на тебе після весілля всі домашні клопоти. 
—Ловлю на слові .—Підморгую хлопцеві і ми продовжуємо снідати .
—Як я зрозумів ,то в універ ми вже сьогодні не йдемо ?
—Ні. Ми й так вже дві пари проспали .Думаю ,що сьогодні можна зробити вихідний .—Після Дня народження я й справді була дуже стомлена,тому мені хотілось трохи відпочити .
—Не вірю ,що це каже сама Хлоя ...Паркер .
—Взагалі-то я ще Робертс .—Обурено кажу .
—Це лише справа часу .Вже за тиждень ти будеш Паркер. —З усмішкою каже він .—Ммм...Тобі личить Хлоя Паркер .
—Гаразд.—Піднімаюсь зі столу .—Мені вже пора додому .
—Може залишишся в мене ?Я не хочу тебе відпускати .—Остін підходить і міцно мене обіймає .
—Остіне ,ще  трішки і ми будемо разом .Після весілля я одразу переїду до тебе .Потерпи. 
—Це важко. —Проводить вказівним пальцем по моїй оголеній руці,від чого в мене по тілу проходять мурашки.Хлопець підіймає мене на руки і наші вуста зливаються в солодкому й п'янкому поцілунку .
—Остіне .—Обурено дивлюся на хлопця .—Я так сьогодні додому не дійду .
—Ну добре ,добре .—Завертає очі і опускає мене на землю .—Куплю собі календар і буду червоним закреслювати дні до нашого весілля ,а зараз ми йдемо гуляти .Я проведу тебе додому .—Хочу щось заперечити ,але Паркер прикладає свій вказівний палець до мої губ .—І це не обговорюється ,Хлоріссс.—Довго протягує моє ім'я.—І перевдягнися в щось більш закрите ,а то моя футболка тільки мені очі мусолить. —Я починаю сміятися .—Іди вже йди,нещастя моє ,бо так точно не відпущу. —Повертаюсь в кімнату хлопця і перевдягаюсь в спідницю і топ.В Остіна вдома вже є деякі мої речі ...
Виходжу до хлопця .
—І як мені після цього з тобою гуляти ?—І що йому тепер не так ?Запитально вигинаю брову. —Потрібно було колечко ще грубше брати ,щоб точно було видно ,що ти заручена .
—Ей...—Легко штовхаю Остіна в плече .—Що тобі вже не так ?—Схрещую руки на грудях .
—А те ,що ти занадто красива .Не хочу ,щоб хтось тебе такою бачив .
—Може мені ще паранджу одягнути ?
—Ну якщо б надягла ,то мені б було спокійніше тебе кудись відпускати .
—Ну от тепер мене тільки в ній і будеш бачити. 
—Еее...На мене це правило не має розповсюджуватись .
—Остіне ,ну перестань.—З усмішкою кажу і підходжу до хлопця .Він такий милий коли мене ревнує.—Я ж не ревную тебе до твої фанаток .Мені потрібен тільки ти .—Стаю на п'яточки і цілую хлопця .Той закутує мене в свої теплі і ніжні обійми .
—Пробач.Ти в мене просто така красива ,що я боюсь ,що тобі сподобається хтось інший .
—Дурачок ти мій .Навіщо мені хтось інший ?В мене є ти .—Знову цілую його .Насправді я теж розуміла Остіна .Коли бачила біля нього якихось інших дівчат ,то мені хотілося їх поприбирати .
—Гаразд ,я довіряю тобі ...—Спокійно каже хлопець .—Прогуляємось в парку ?—Я схвально киваю і ми виходимо з дому Остіна .
Дві години проходять непомітно .Ми просто гуляли парком ,веселились і розказували один одному якісь веселі історії з дитинства .Остін не тільки хороший хлопець ,а й цікавий співрозмовник .Я розуміла ,що зробила правильний вибір .Цей хлопець вже давно заполонив мою душу та серце і я знала ,що хочу бути тільки з ним .
Остін провів мене до дому ,коли вже минув обід.Сам він поїхав до хлопців ,бо в них в неділю вам були концерт і вони мали ще прорепетирувати .На порозі мене зустріла Сара. Крім неї вдома нікого не було .Ми пішли з нею на кухню ,попили чаю і просто по-дружньому порозмовляли .
—Ой ,Хлоє .Мені ж зовсім з голови вилетіло .—Різко каже дівчина .—Нам ще вчора ввечері кур'єр доставив велику коробку .Сказав ,що це для тебе ,але відправника не назвав .Напевно ,це тобі хтось подарунок на День народження надіслав .Я віднесла її тобі в кімнату .
—Ти не дивилась що в середині ?—З цікавістю запитую .Мені вроді ніхто й нічого не мав присилати. 
—Ні .Але скажу тільки те ,що коробка була досить важка .
—Ясно ,дякую .Піду подивлюсь що там .—Сара схвально киває ,а я йду до себе .На моєму ліжку лежить велика чорна коробка .Що ж в ній ?І від кого вона ?В мене навіть здогадок не було .Сідаю на край ліжка і повільно розмотую бантик .
Коли відкриваю її ,то просто ціпенію від жаху .В останній момент закриваю долонею рота ,щоб не закричати ,бо розумію ,що Сара зараз в будинку .В коробці лежить побитий чорний шолом на якому якісь краплі ,схожі на кров .Решта коробки заповнена чорними трояндами з довгими шипами .А під цим усім видніється такого ж кольору конверт. Я раню руки об шипи ,поки дістаю його .В середині знаходжу надруковану записку :
" Блискавко ,невже ти думала ,що ми не привітаємо тебе з Днем народження ?Звісно ,побажання щастя і здоров'я не буде ,але ми вирішили подарувати тобі цей шолом. Ти ж могла бути в ньому ,але ми вирішили ще трошки помучити тебе,Хлоя Робертс .Надіюсь,ти розумієш всю серйозність справи ,бо здається до Драко погано доходять наші натяки. Ми знаємо хто ви такі і в вас є два дні ,щоб завершити свою справу .Якщо  "Mysterious " не зникнуть ,то ми зробимо це самі .Спочатку розкажемо всьому світу хто ви насправді .Ти ж сама не знаєш хто ті люди ,які тебе оточують .Ти сліпо довіряєш Драко ,але зовсім не знаєш хто він .Коли ти дізнаєшся ким він є насправді ,то сама зненавидиш його і захочеш помститись .Я в цьому впевнений .Нам тоді навіть великих зусиль докладати не прийдеться .Але потерпи .Ти дізнаєшся хто він ,лише в самому кінці .Спочатку ми викриємо Пантеру .В тебе два дні ,щоб переконати свою шайку в тому ,що вам потрібно закритись ,якщо ні ,то ви дуже пошкодуєте про це. З Днем народження ,Блискавко ❤️"