39 глава

*Хлоя 
Драко обережно паркується на свому місці і ми злазимо з байка. Друзі допитливо дивляться на нас .
—Привіт .—Несміливо кажу .
—Ну привіт .—Вітається Пікассо .Здається ,він сьогодні не в гуморі .
—Драко ,це правда ?Ви з Блискавкою знали все швидше від нас ?—Випалює Кошмарчик ,нервово зжимаючи кулаки. 
—Nightmare ,спокійно .Я все поясню ...Я справді знав все набагато швидше .Ці люди почали присилати мені листи з погрозами. В той день коли я нібито "захворів" ці божевільні зіпсували гальма в моєму байку.Ще добре,що вижив ,а Блискавка допомогла мені .Також одного разу ці божевільні переслідували нас .Та тоді вони хотіли лише нас налякати. Не сердьтеся на Блискавку ,бо вона хотіла вам розказати ,а я весь час її зупиняв .
—Чому ?—Знову не витримує Кошмарчик. 
—Бо ці люди дуже небезпечні .Вони могли нашкодити не тільки мені ,а й вам .Я б собі цього ніколи не пробачив. Я і Блискавці не мав казати ,бо наразив її життя на небезпеку .
—Ви могли б розказати нам і ми  разом щось придумали .—Сумно каже Дюймовчка.
—Я боявся за ваші життя.Та й що б ми придумали ?Ці люди безжальні .Вони зробили вже все, що тільки можна ,щоб знищити "Mysterious" . Сьогодні вони доб'ють нас остаточно .
—Це кінець ?Ні ,я не вірю .Ти не можеш просто так здатися ,Драко .—Емоційно промовляє Кошмарчик .
—Давайте нарешті розкриємо всю правду .—Каже Пантера. —Зніміть маски ,а тоді ми вже подумаємо що робити далі .
—Гаразд ,друзі .Але я прошу вас про одне прохання. 
—Яке?—Ми всі запитально дивимось на Дракона .
—Давайте проїдемось востаннє .
—Чому востаннє ?—Зам'явшись ,каже схвильована Дюймовочка .
—Побачиш .—Іронічно й водночас з гіркотою каже Дракон .
—Поїхали. Якщо Драко так хоче ,то вперед .—Швидко каже Кошмар. 
—Я без байка .—Згадую,що приїхала не на своєму залізному коні.
—Можеш сісти зі мною .—Пропонує Nightmare і я погоджуюсь .Ми всі сідаємо по своїх байках і вирушаємо .Ми з Кошмарчиком вириваємось вперед .Здається ,він чим по швидше хоче дізнатись правду і я теж .Мені не терпиться дізнатись хто ховається під шоломами Дракона і Кошмара .Ми приїжджаємо перші .
—Дякую ,що виконали моє прохання .—Каже Драко .—І дякую за "Mysterious" ,бо без вас цієї команди б не було .І пробачте мені за все.Кошмарчику ,Блискавко ,піднімайте шоломи на 3 .—Я схвально киваю .—1...2...3...
Я повільно опускаю свій шолом донизу ,але очі все ще не розплющую ,бо мені все ще дуже страшно .
—Як це можливо ?—Викрикує Поліна .
—Хлоє,благаю пробач мене .—Голос Драко вже не такий впевнений .Страх перемагає цікавість і я таки розплющую очі .Мені бракує повітря ,щоб вимовити хоча б одне слово .Мої коліна похитуються ,але мене в останній момент ловить Пікассо .
—Ні ,це не можливо. —По моїх щоках починають текти сльози .
—Пробач мене ,Хлоє ,благаю .—По щоках Дракона починають текти сльози .Я вперше бачу ,коли хлопець плаче.
—Ні ,я не вірю .Це сон .Я зараз прокинусь і все .Це не може бути реальністю ?Як ???Ти —мертвий !!!
—Ні ,я живий .
—Як таке можливо ???—Я думала ,що в мене галюцинації ,відмовлялась вірити в реальність .—Мій брат лежить в домовині поруч з батьком !Ти —не він!
—Я твій брат ,Хлоє .Я твій Ноа. Я вижив тоді .
—Ні ,я не вірю .Як ти міг нас покинути ?Як ти взагалі це зробив ?
—Дядько Адам мені допоміг .Він ж теж брав участь в гонках .Я благав його,щоб він вдав,що я мертвий .Він зголосився допомогти. Замість мене поховали іншого хлопця ,а ви ні про що не здогадались ,бо ховали його в закритій труні .
—Як ти міг підлаштувати власне вбивство ?Як ти міг покинути нас ?!—Я не витримую ,підходжу до Ноа і сильно вдаряю його долонею в щоку .
—Хлоє ,я був змушений. Я не зовсім тобі рідний .
—Щоооо???—Здається ,мій мозок зараз вибухне від цієї нової інформації .
—В нас рідний лише батько .Я народився ,а вже після цього твоя мати одружилась з батьком .Всі документи були підробкою .Моя мати померла при родах .
—Ні ,це не може бути правдою .Мама завжди відносилась до тебе ,як до рідного .
—Ні .—Ноа іронічно усміхається.—Вона поводилась зі мною так,лише в присутності батька,а насправді ненавиділа мене за те ,що я стану спадкоємцем бізнесу і вона нічого не отримає .Вона била мене ,забороняла гратись з друзями в дитинстві ,а в дорослому житті заборонила зустрічатись з дівчиною ,яку я сильно кохав .
—Ні ,це не може бути правдою .
—Ми з Полею таємно зустрічались .Коли твоя мати про це дізналась ,то почала погрожувати мені ,що не дозволить якійсь незрозумілій дівці відхапати ще частину її майна .Я не міг цього витерпіти !Я так хотів бути вільним .Я не міг жити в цій золотій клітці ,бо задихнувся б в ній.Для всіх я був мертвим ,а тоді розпочав нове життя і почав займатись тим ,що найбільше любив .Так і з'явилися "Mysterious" .Я догадався ,що Пантера —це Поліна .Спочатку вона не підпускала мене до себе.Я розумів .Проте, був радий ,що вона просто була поруч .Полю ,я все ще кохаю тебе .—Я переводжу погляд на дівчину ,яка заходиться сльозами.—Пробач ,що не сказав тобі ким я є насправді .
—Ти теж знав хто я !Чому ти не признався мені ?Я стільки часу скорбила по своєму брату !
—Бо я боявся втратити тебе .Я догадався ким ти є насправді в перший ж день ,коли ти приїхала .Ти була на байку батька .Я не міг не впізнати свою сестричку ,яка одразу захотіла втерти носа Кошмарчику.Я дуже сумував за тобою і Софі .Ви ж єдині ,хто в мене залишився .Пробач.
—Ні ,я відмовляюсь в це вірити .Мама не могла .Все моє життя було суцільною брехнею !Я не вірю .Ненавиджу вас всіх .
—Хлоє ,благаю , не йди .Ти казала ,що нічого не змінить твоє ставлення до мене .
—Значить ,я така ж брехунка як і ти .—Іронічно посміхаюсь крізь сльози .
—Хлоє ,може вислухаємо його до кінця спочатку ?—Я побачила Драко ,але зовсім забула про Кошмарчика ,який стояв позаду мене .Я обернулась і побачила Остіна .
—Ні ...—Здається ,я вже геть збожеволіла .В мене почався істеричний сміх і я ніяк не могла себе опанувати. —Ти теж все знав !—Вдаряю Остіна кулаком в груди і починаю плакати. 
—Я знав хто ти. —Я згадую той поцілунок на мосту .Я ж була без шолому .Він точно подивився на мене. 
—Зрадники !Зрадники !!!
—Зефірко ...—Остін хоче підійти до мене і обійняти ,але я простягаю між нами руку і не даю йому цього зробити. 
—Все моє життя виявилось суцільною брехнею !Ненавиджу вас !—Розвертаюсь і йду в бік траси. Вже навіть під ноги не дивлюсь .Мені просто хочеться втекти звідси. 
—Хлоє ,обережно .—Кричить Остін .
—Не йди за мною .—Переходжу вже на біг .
—Хлояяяя...—Я опиняюсь відкинутою на обочині ,а біля мене лежить Остін .Його одяг з білого стає червоним .Він відштовхнув мене ,а сам потрапив під автівку .
—Ні ,ні ,ні !—Я дивлюсь йому прямо в очі і беру за руку .—Що ж я наробила ?Я не можу тебе втратити .Остіне ,ні ...
—Я...—кожне слово дається йому важко .—кохаю ...тебе...зефірко. —Я міцно прижимаю його до себе .
—Я теж тебе кохаю .Благаю ,не залишай мене одну. —Та Остін помалу починає закривати очі ,а мені стає дуже погано і я непритомнію.Лише в кінці бачу схвильовані постаті ,які біжать в наш бік .
Від автора :Нарешті всі дізнались правду. Як вам такий поворот подій ?Здогадувались ,що Кошмарчик —це Остін ,а Драко —Ноа ?Чи залишиться живим Остін ?Які будуть стосунки Хлої з мамою після того,як вона дізналась правду про неї ?Чи пробачить Хлоя свого брата ?Продовження вже в середу .Пишіть коментарі ,ставте зірочки ⭐ і добавляйте книгу в свою бібліотеку ,бо кінець вже зовсім близько .