Поетка

Сон

Ти приходив до мене ввісні,
Обіймав до болю в кістках,
Цілував мої губи сумні,
І носив там мене на руках.

Я сміялась, раділа, жила!
Прокидання не було у мене у планах…
І каблучка на палець лягла,
І ясніш твої очі сіяли…

Відпускать так тебе не хотіла –
Тут хоч разом зі мною побудь!
Я любила, так сильно любила!
Та прийшов час про все це забудь…

14.08.2018

Людмила Гончарова

Подобається

#2453 в Різне
#620 в Поезія

У тексті є: переживання, перше кохання, поезія кохання

Відредаговано: 10.07.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись