Поетка

Я ззовні неприступна як скеля...

Я ззовні неприступна як скеля,
Та всередині – вир почуттів!
Скатертину хорошу постелю
І тобі про все розповім.

Як вирують і радість, і лють,
Як я плачу в німій тишині…
А ти думав – чаю наллють?
Забуваю, що все на мені…

Я про всі почуття розказати б хотіла,
Оповісти про все на Землі…
Усі тАїни свОї тобі б посвятила!
Жаль, що слухати ти не схотів…

04.02.20

Людмила Гончарова

Подобається

#2446 в Різне
#617 в Поезія

У тексті є: переживання, перше кохання, поезія кохання

Відредаговано: 10.07.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись