Поетка

Підземелля–лабіринти...

Підземелля–лабіринти.
Я без бою, ви ж – як бИнти.
Хто ви? Де ви? Я одна?
Чом же вас тепер нема?

Плед і смуток. Чашка кави.
Я була колись ласкава.
А тепер я лиш для себе
Хочу все і більш не треба.

Хтось й ніхто. Усе змішалось –
Знов до себе посміхалась.
Я не я, а знову ти.
Хочу десь далеко йти.

Утікати в самоту –
Щось я там тепер знайду?
Пошукаю, розпитаю,
Може взнаю? Може знаю?

06.02.2019
14:27

Людмила Гончарова

Подобається

#2450 в Різне
#620 в Поезія

У тексті є: переживання, перше кохання, поезія кохання

Відредаговано: 10.07.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись