Поетка

Вокзали спішили і поспішали

Дороги. Дороги. Вокзали.
Ми йшли. Вони поспішали.
Крутились колеса
І бігли по шпалах.
Ми йшли і ми поспішали.
У шалі. У шалі.
Страшному у шалі.
Ми бігли-спішили,
Крутили педалі.
Летіли. Йшли пішки.
Дороги і тротуари.
Колеса. Вокзали.
Вагони і шпали,
Вокзали–валізи,
Страшні чемодани.
У шалі. У шалі
Крутили педалі.
Летіли вокзали.
Ішли чемодани.
Валізи–пакунки,
Заморські дарунки.
Спішили, втрачали.
І нас обіймали.
УсмІшки. Турботи.
Валізи. Вокзали.
Стрічали, вели,
І проводжали.
У шалі. У шалі.
Ми так поспішали.

16–19.11.2018

Людмила Гончарова

Подобається

#2455 в Різне
#620 в Поезія

У тексті є: переживання, перше кохання, поезія кохання

Відредаговано: 10.07.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись