4.

...нотатки з настрою

1.

біль поглинає мене наче муху павук

білий світ поглинає собою...

дай же сил одірвати від себе цей біль!

і повірю тоді я у завтрашній день

що стоїть за порогом...

2.

...там 

у рамці моїх споглядань

вже немає мене

що дивився на мене старого

і життя розіп"яте на брамі забутих осель

...що зі мною таке?..

я заплющую очі...

я сплю...

і тяжко зітхаю у сні...

3.

...і відчув я - в цей день

забагато

на плечі мені звалилося років

спогади зливами линуть

в тумані схвильованого сьогодення...

аж сліпну...

4.

...мій спокій - стиснутий міцно кулак

а як стомляться пальці -

в обійми приймає марнот марнота

...у безсиллі падають руки...

5.

...я вийшов собі на веранду

сів у крісло-качалку

запальничкою клацнув - запалив сигарету

пускаючи дим через носа

відмітив  в умі (так, між іншим) -

рухи оці єдині у Всесвіті всьому

й останні...

старію...дурниці мелю...

6.

...все залите червоним -

пів неба 

земля

моя хата і я

навіть кішка

собака і діжка

у діжці вода... -

то зранене сонце котилося тихо-повільно за обрій...

7.

...стою на місточку

дивлюсь у прозореє дно...

у небесно-зеленому світі раптом з"явилася жаба -

повисла між мною і дном

і дивиться вгору крізь воду...

8. 

...чую стук у вікно

я подумав - гне вітер тополю й торкається вітами скла

...ні! вирішив - то під грозою людина промокла до нитки...

відчиняю вікно... - тільки й чув

як шурхнули крила...

ані вітру нема

ні грози

ні людини...

9.

...пригоршню сонця знайшов у кувшинці лілеї...

коли розтулив пелюстки - такі ніжні і білі й тендітно тонкі

ароматнеє світло краплинками перелилося в долоню мені...

обережно з тої пори я веслами правлю -

соромно буде мені

як стривожу цнотливу тендітність озер...

10.

...як з вечора день головою у місячну ніч довготінну схиляється

вершника бачу - ходою повільною їде верхом на коні через степ

по дорозі від зір

яка пролягла в сьогодення...

земля оживає і тягнеться вся аж назустріч вершнику тому

...коли сонце сідає за лісом...

11.

...оцінено все -

і розум

і душу

і тіло

не кажучи вже про життя...

піду собі - хочу бути безцінним...

12.

...іду крізь дощ

шию ховаю за комір плаща

одну руку сховав до кишені

парасоля у другій

ручаї наче дні... - отак поспішають в нікуди...

листя летить перед мене - зникає у далині

...спиною до зливи іду...