Поезія

ПАМЯТЬ

                  

                                   Пам'ять

                                18.02.2010

_____________________________________________

Пролетіли темні ночі -

Ой, не має мочі!

Відступати  день – до ночі

Ця зима  не хоче!

 

Вже цвірінькає горобчик,

Сонце пригріває

І веселий той струмочок

Крила розпускає.

 

І великі кучі снігу

Поволі розтануть

Зацвітуть  сади, дерева -

Красиві всі стануть!

 

Заясняться теплі ночі

Соловейко в лісі

Заспіває свою пісню

Покличе… Покличе…

 

Розцвітуть духмяним пилом

Всі сади по ночі

Вранці встанем - що за диво!

Очі, мої! Очі!

 

Все цвіте, весняним духом

Життя набирає!

Душу, серце і надію

Віра породжає.

 

Все відроджується часом

Тільки не людина

Квіти знову зацвітуть –

Таке воно диво.

 

На цим світі всі ми гості -

Да нам і не шкода!

Народились… і,  додому!

До Бога! До Бога!

 

Це тоді, колись, в дитинстві

Не вірили в Бога

А тепер, коли прозріли, -

До нього! До нього!

 

Кожен, хто живе на світі,

Мусить залишити:

Дерево,будинок, сина-

Ось для чого жити!

 

А все інше – то для долі

Зовсім не суттєво

Бідним же або багатим

Зникнеш ти миттєво.

 

Тільки те, що ти залишиш

Людям і родині

Залишиться, маєш знати,

На твоїй могилі.

 

Доброта, надія, вдячність

Посіяна часом,

Відзоветься, відгукнеться

Там, за часом, часом.

 

Як тії сніги холодні

Розтануть  надії

Десь, колись, можливо, знову

Народяться мрії.

 

І ніколи нашим душам

Не зустрітись знову

Тільки пам'ять про минуле

Відбирає мову.

 

Як природа – мати наша

Так і ненька моя

Не вернеться вже ніколи

Ніколи! Ніколи!

 

І батькова душа мила

Де тепер ? – Могила…

Іще вчора, зовсім близько,

Зі мной говорила.

 

А тепер вона на небо

Летить , поринає

Бачить все, але не може -

Чогось вже не має…

 

Як же так? Чому так сталось?

Що то все те значить?

Були разом скільки років

А тепер – ти бачиш?!

 

Полишились тії люди

На цій Землі грішній

Нехай живуть! Хай страдають!

Кожний з них не ліпший.

 

За гріши свої, за дії

Нехай тягнуть воза

Люди добрі, схаменіться!

О Боже! О Боже!

 

Сніги, сніги – кругом біло

Сонце десь там бродить

Тільки життя колом ходить

Та все ходить, ходить…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше