Поезія-моя душа....

Подих війни

Люто дивиться в очі війна
Погляд її бездушний й жорстокий
Меч вогняний тримає вона
Смерті відмірює кроки.

Жінка безлика знищує все
Не пожалівши нікого
Крики, і біль, і розпач несе
Постріли пересторогу.

Нам би забути про неї ураз
Розсіявши образ страшний на світанні,
Щоб наступив щасливий той час
Де мир, і добро, і кохання.

©Христина Катрич

Подобається

#3282 в Різне
#864 в Поезія

У тексті є: різна тема

Відредаговано: 09.06.2020