Поезія-моя душа

***

Розплелися легенди туманом густим,

Щось смереки гуцулці шепочуть

Цілунок палкий вважає святим,

Птахи правду журливо клекочуть.

 

Гуцул знає про вірну любов,

Вона серце на сховок віддала,

Серед голосу тихих дібров

Першу зустріч йому пригадала.

 

Чари сипала в душу поволі,

Ховаючи погляд в пелену жалю,

Чи з"єднаються намертво долі,

Це відомо лише скрипалю.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше