Глава 23. Нарешті це сталося…:)

З будинку втікала, перебіжками, щоб не попастися на очі чорноокому! 

Ух, вискочила, ще ж підбори одягнула, зовсім бігати незручно. 

На роботі теж почалися негаразди ... Наше аніме, яке ми активно малюємо, поставили в заморожений статус, в зв'язку з моїми проблемами в реаліті- шоу. Прикро, але переживемо.

- І що? Нашу пару знімають з шоу? - все ж вирішила прояснити цю ситуацію. 

- Абсолютно вірно, вже дуже неоднозначно все. Ми не хочемо проблем. - чую у відповідь. 

- Ок, і аніме скасовується? А як же наш час, вкладений ресурс? Хто за це заплатить? - обурено сказала, намагаючись тримати себе в руках. Суботіна, не кінець світу, в кінці кінців! 

- У контракті зазначено, що платимо 70 на 30, ми, відповідно, 30%. 

- Наші фінансисти з вами зв'яжуться, - процідила і поклала слухавку. 

Ну що за …! Як так можна?! 

Далі - більше! 

- Наталко! Як це розуміти! - кричить батько, - Ми з мамою і Андрієм на гучному зв'язку. Вчора до тебе приїжджали, але не застали. Ти чому слухавку не підняла? 

Блін, забула передзвонити, ой, ну нічого страшного. 

- Вибачте, вчора не чула, а потім пізно вже було, - класична відмазка. 

- Наталю, ти ганьбиш сім'ю, безсоромниця! Де ти живеш зараз, мабуть ховаєшся від антифанаток? Добре прилетіло? - мій брат, це, звичайно, ще той кінь з яйцями, благородний і породистий, схуднути - і відразу на гонки по дотепності. 

- А ти звідки знаєш всі подробиці мого життя? 

- Пташка на хвості принесла, - і знову цей гострий розум, хоч би не порізатися. 

- Доню, ти що живеш з чоловіком ?! - батечко невинної панянки, тобто мене, хреститься, напевно, від такого припущення. А те що донечці 32 рочки і вона вже 9 років живе одна, то пусте. Невинність береже по-любому. 

- Так, з Тимуром. Ми ж зустрічаємося. Зараз жити почали разом. А що я роблю не так? - ризикнула уточнити. Мій батько і його три коханки плюс матінка зі своїми коханцями, звичайно, вони всі пуритани ще ті, але чисто заради інтересу цікавлюся. 

- Спочатку одружуються, потім живуть разом. Ми його навіть не бачили! Ти коли зятя в дім приведеш? - ох уже ці лицеміри, як увійдуть в образ, то захоплюються всерйоз. 

- Наступного місяця. Він через пару днів летить на тиждень з концертною програмою в Європу. Прилетить і відразу до вас. - про концерти не збрехала, Карімов мій і справді летить і мені вже трохи сумно ... Будемо сумувати з деревами і ліанами в його саду, чекаючи господаря. Але не сильно. Він же не надовго їде. 

- Добре. Тільки не забувайте за контрацепцію, - мама молодець, всі поради по справі. 

- Дякую за дзвінок! - попрощалася з родичами і чекаю далі. Яка гидота наступна за планом. 

- Наталю! - влітає Лера, - Від нас відмовляється наш основний замовник! Пішли рятувати ситуацію! 

Вдихнула, видихнула, ну пішли! 

Я його відмовлюся! Придумав! 

Під вечір сили зовсім покинули моє тлінне тіло, замовника відбили, аніме перепродали, додали підрядника ще одного потенційного, напрацювалась ... 

Знову таксі і додому. До Карімова. І його сейфу, ну, до винної шафи на замочку. 

В будинку тепло, пахне смачно, затишно і взагалі, якось радісно. 

- Привіт, - Тимур в фартусі біля плити, квіти на столі, класична музика, тепле жовте світло ... Мені надзвичайно тут подобається. 

- Привіт, - посміхнулася чоловікові. До такого легко звикнути.

- Іди переодягайся, і за стіл! Я сьогодні зробив вог з локшиною по-тайськи, куди там твоєму м'ясу, - посміхаючись підморгнув він мені, а я прямо розтанула ... Цей його погляд ... доведе жінку до гріха ... 

- Мені дзвонили мої родичі, жадають з тобою познайомиться , - почала я, коли вечеря була благополучно з'їденою. 

- Прекрасно, готовий їхати знайомиться! Коли потрібно? - це Карімов не в курсі особливостей моєї родини, тому такий легкий на підйом. Дізнається і відразу ентузіазм пропаде. 

- Уже після твого відрядження з'їздимо. - відмахнулася я. - Тимуре, а давай вина вип'ємо під виноград? В саду, при світлі ліхтарів ... 

- Іди сідай, зараз все організую! - моя ініціатива була підтримана на 100%. 

Пляшка Совіньйон пішла, як в суху землю. 

Ми спілкувалися, жартували і насолоджувалися товариством один одного. 

- Знаєш, Тимуре, а ти прикольний, я ж думала, що ти зануда такий правильний, - подивилася на нареченого, ліниво піднімаючи повіки. 

- А я думав, що ти зарозуміла сука, яка крім себе і своєї краси нічого не помічає. Ти ж виявилася розумною, навіть іноді занадто, готової відповідати за свої вчинки і дії. Цілісна особистість, - вторив чоловік. 

- І як так вийшло, що ми жити почали разом? - знову моя черга. 

- Органічно так, не встиг озирнутися, а ти вже в моєму саду, лежиш у своїх негліже. Наталю, звідки в тебе така любов до екстравагантних домашніх вбрань? - він провів поглядом по моїх вигинах, від п'ятки до кінчика волосся .. Шкіру почало злегка поколювати, як від дотику ... Ох, що твориш, чортяка? ...