Поліцейська

5 Розділ. Зачіпка для справи.

- Ну добре, - сказав Майл і пішов.
О Боже Нікс, що ти говориш, як можна себе так легко видавати? - подумала я і вирішила все ж таки постукати.
Постукавши я почула згоду, що можна заходити:
- Привіт! - сказала я увійшовши.
- Привіт! Що таке? Чим можу бути корисний? - сказав мені блондин із темно зеленими очима в окулярах. 
- Мене звуть Нікс, я б хотіла дізнатися все про одну людину!
- Стоп, тільки не кажіть мені, що переді мною стоїть сама Нікс Стюарт!
- Саме вона!
- Боже, я так хотів бути знайомий з вами! Я шалено радий, що можу бути вам корисний.
- По - перше можна на ти, по - друге в Емми в базі даних немає відомості тієї, що мені потрібно, тому я прийшла до тебе!
- Отже це Емма вам... тобі мене порадила? 
- Так, саме вона!
- Що ж я думаю зможу тобі допомогти, кажи, що потрібно!
- В Емми в базі немає відомості чому у Джека Барта там де пише тітка та дядько і двоюрідні брати, сестри прочерк.
- Що ж зможу тобі допомогти я думаю!
- Коли буде готово? 
- Напиши мені свій номер, якщо знайду щось цікаве я тебе наберу! - відповів мені блондин, просунувши в мою сторону папірець.
Я написала свій номер та просунула папірець в його сторону.
- Дякую і так, пам'ятай це все конфіденційно, нікому і нічого. І ніхто не має знати, що я тут робила.
- Звичайно Нікс.
- Ну все, набереш якщо щось.
- Добре.
Я вийшла з кабінету і попрямувала до таксі, яке мене все ще чекало.
Я сіла та вибачилась, що так довго була і сказала адресу, яку мені надіслав Роджер.
Ми приїхали до лікарні досить швидко. Я заплатила таксисту та пішла в середину приміщення. 
Зайшовши в середину я подзвонила мамі та запитала в якій палаті тато:
- Мам привіт. Я у лікарні, скажи де ти, де тато?
- Я в 32 палаті, йди сюди.
- Добре, йду!
Після розмови з мамою я піднялась на 3 поверх та підійшла до палати. Відкривши двері я побачила тата, який лежав на ліжку та маму, яка сиділа коло батька, а поряд з мамою був...
- Тео... 
- Привіт сестра!
- Ти приїхав?
- Це мій тато теж!
- Брат...
Сказала я і обійняла його. Після цього в мене просто покотились сльози.
- Я не хотіла, щоб так... 
- Ти ні в чому не винна.
Після цього в палату зайшов лікар:
- Ну, що лікарю, що з татом?
- Так, як ми і думали отруєння..
- Я так і знала... - я чомусь була впевнена, що це Джек, адже я думала, що він скоріше всього був братом тих самим Джонсонів.
- Ви можете сказати, яким саме способом отруїли його? Вода чи їжа, що саме?
- А за це я хотів поговорити саме з вами Нікс.
- Так, я вас слухаю! 
- Ви мусити мені принести чашки з яких найчастіше пив ваш батько.
- З дому теж?
- Так, але це зробіть, щоб ніхто цього не бачив і принесете в цю лабораторію! - сказав лікар і протягнув мені папір на якому була написана адреса.
- Добре, я вас зрозуміла!
Після розмови з лікарем я підійшла до тата:
- Татку, одужуй швидше, а я тим часом знайду цього зрадника!
Після цих слів я попрощалась з мамою та братом і пішла, адже я повинна бути на роботі.
Коли я вийшла з палати до мене подзвонив невідомий номер, я підняла трубку:
- Алло, слухаю!
- Нікс, це Джош.
- Так, Джош слухаю!
- Я знайшов дещо цікаве про цього Джека, але тобі потрібно приїхати! 
- Добре, їду!
Після цього я кинула трубку. 
Викликала таксі і хвилин 15 чекала поки воно приїде.
Коли таксі приїхало я вказала адресу і ми поїхали туди знову.
Я зайшла і знову зустрілася з тим самим брюнетом:
- Яка приємна зустріч! - сказав він мені.
- Так справді, але вибач я спішу! - сказала я і обійшла його.
Я зайшла до кабінету Джоша.
- Привіт ще раз, ну що там?
- Привіт, ось.
- Джек не спілкується вже дуже давно зі своєю тіткою та дядьком. Джонсон його прізвище тому, що його тато і дядько брати. А двоюрідні брат і сестра це Алана та Бен Джонсони.
В мене був шок, адже Джек все таки міг отруїти мого батька!
- Ну, що знайшла ось цікаве?
- Так, так, дякую тобі велике!
- Мені не важко, звертайся якщо що!
- Обов'язково!
- Тепер я все зрозуміла. 
Я швидко вибігла з приміщення, сіла в таксі, яке мене чекало та сказала їхати до поліції.
Ми приїхали через 15 хвилин і я розрахувавшись з таксистом швидко вибігла та побігла в приміщення.
Коли я зайшла, то побачила, що в відділку було досить багато людей, якраз так, як мені потрібно було для мого плану. І якраз побачила Джека, який йшов до мене.
- Ти де була? 
- Хах, а яка тобі різниця, що тобі до мене ДЖЕК ДЖОНСОН!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше