Сірожа знову укладає парі

Комісар як у воду дивився. Сірожу ні про що не питали, він сказав три речення, підписав протокол і повернувся б одразу, але у дверях стикнувся з представником сервісного центру. 

Той вимагав негайно зустрічі з майстром, який нібито відчинив сейф. І запевняв, що у його особі фірма виявляє велике зацікавлення  у цій зустрічі.  І зарані відмовляється від претензій. Але вимагає наочної демонстрації. Інакше претензії пред'явить - за дифамацію і намагання поширювати чутки про ненадійність своїх виробів. І претензії пред’явить відділку. А можливо і всій поліції. Адвокати у фірми гарні й перевірені, суд міжнародний. Тож якщо слідчий не хоче…

-Слідчий не хоче. - чесно відповів поліціянт, якого б Віка описала як того, що допитував її у банку і вів машину, яка переслідувала Катерину.

Представник фірми нарешті поправив краватку і трохи заспокоївся.

-Вас дезінформували, пане… е..

-Кляйн. - показав ідеальні зуби чоловік із сервісного центру.

-Пане Кляйн, ніхто сейф не відчиняв і не зачиняв. Не розумію, в чому справа. - тонко посміхнувся слідчий, ніби натякаючи на щось.

Пан Кляйн посміхнувся у відповідь теж дуже тонко.

-Але ж мене викликали сюди щоб я відчинив сейф. А потім зняли виклик.

-То ви, певно, щось не так зрозуміли. Виклик був задля огляду одного сейфа. На предмет встановлення змін у конструкції. 

-Цей слідчий явно з усіх відмінків найбільше шанує родовий. - подумав Сірожа.

Слідчий і представник сервісу привітно посміхнулися один одному.

Але тут Сірожа несподівано почув свій голос наче збоку. Голос був єхидний і звучав явним викликом. І головне - наче  сам по собі. Бо Сірожа нічого подібного не збирався казати.

-А спорнемо, що я бачив, як відкрили сейф, і знаю хто це зробив. І можу підтвердити.

Пан Кляйн блискавично обернувся до нього.

-Це ваша офіційна заява чи недоречний жарт?

-Це парі, пане Кляйн. І я ставлю свою премію за повернення вкраденого проти вашого програшу в суді. А за програш і дифамацію нашого поліційного відділку  ви заплатите ого скільки. Мільйона мало буде. - при цьому Сірожа значуще подивився на слідчого. А слідчий нервово посміхнувся, але не заперечив ні слова.

-Ви ще запропонуйте мені руки вам розбити, коли  будете домовлятися про умови - дипломатично промовив слідчий. Я на службі й взагалі не прихильник парі, особливо на гроші.

-А споримо, вам фірма, що виготовляє сейфи, випише премію і звернеться до вашого начальства про присвоєння чергового звання позачергово, якщо ви покажете панові Кляйну того, хто відчинив ту занюхану залізяку однією лівою? І ще він явно може допомогти у консультаціях про зміну конструкції. Бо він, як ми з вами недавно погодились, законослухняний громадянин із золотими руками й видатними математичними здібностями.

Всі троє перезирнулися. 

І всі, крім Сірожи, відчули, що їх якось непомітно обдурили й виставили на гроші, але як саме - не зовсім ясно. Але це не страшно, бо гроші все одно не їх. А чергове звання - це завжди чергове звання.

Сірожа чемно попрощався, давши представникові сервісного центру стильну візитку і завіривши, що він завжди до його послуг. А як ще більше розкрутиться, то сейф йому теж буде потрібний.  І він розраховує на суттєву знижку. Бо  треба допомагати один одному у бізнесі. Щоб усі учасники були у виграші. Так його вчили в Гарварді.

-В Гоґвортсі тебе вчили, поганцю. Мені тільки послуг твоїх не вистачало.  - подумав пан Кляйн, але нічого не сказав, приємно посміхнувся і простяг свою візитку Сірожі, теж обома руками. А той чемно її прийняв, відкланявся й пішов.

І уже не чув, як слідчий, щось швидко зметикувавши, викликає охорону і пропонує панові Кляйнові присісти на зручний стілець біля сейфа або погуляти трохи, подихати київським повітрям. 

-Через пів години майстра сюди приведуть, і всі питання про премії та зміни конструкції будуть вирішені оперативно й найкращим чином. - авторитетно завірив слідчий.

А Сірожа поклав візитку пана Кляйна у скромну сап’янову візитницю і спустився вниз, перестрибуючи за звичкою через три  сходинки - під несхвальними поглядами чергових.

Потім він спортивною ходою вічного переможця підійшов до машини. І на суворий погляд Комісара весело відповів, що все пучком, він перетер з ким треба.І Ведмідя щитай відмазав.

На Марію він підкреслено не дивився, сів на місце біля водія і машина рушила.

А якби Сірожа насмілився подивитись у дзеркало заднього виду, то побачив би, як Марія дивиться на його потилицю задумливо і навіть схвально, от тільки зовсім не так захоплено, як ще вчора.  Вона повірила кожному слову Сергія. І трохи заспокоїлася за долю Ведмедя Дениса.

Але її зараз дивувало, що ота хімія, яка робила присутність поруч з Сергієм такою святковою і трохи нервовою,  кудись випарувалася. Вона подивилася на Мишка, що сопів у неї на плечі, і притиснула до себе сильніше, ніби оберігаючи від страшної вигадки про хворобу. 

Марія зараз не знала, чи повернеться колись те приємне й світле відчуття, яке незмінно виникало у неї біля Сергія. Та й  хвилювало її зараз інше - як там Денис, чому його досі не відпустили. Ну він вчинив бійку, це погано. Але ж він врятував дітей! Невже одне не вибачає іншого?

Машина швидко доїхала до під'їзду.

Комісар сказав, що у нього  зараз термінові справи, але він пам'ятає про свою обіцянку все розповісти. І скоро прийде - як тільки все остаточно знатиме, якщо звісно Лілія Іванівна не заперечує.

Звісно ні вона, ні хтось із сусідів не заперечував. 

Тоді Комісар побажав усім гарного відпочинку, подякував за сприяння закону й допомогу страховій фірмі, в чому б вона не виявилася. І швидко відбув у справах.

Бо він був вихованою людиною, а Лілія Іванівна терпіти не могла, коли автівки заважають виходу з під’їзду.

-В ж не забули, що у нас сьогодні заплановано два ролики? - нагадав Валерію і Марії Сірожа.