Розділ 11 Опитування свідків

Розділ 11    Опитування свідків.  ЛЕВ                      липень 19г   

Після роботи Руслан поїхав за адресою Лева Нечипоренка. Виправдалися його побоювання: сімейство на місяць покотило до родички на Азов оздоровитися. У Белкіної, сусідки Соні його чекала та ж невдача: бабуся відпочивала в Болгарії з новим чоловіком. Опитування сусідів нічого не дало. Так, Соня прожила тут півроку. Спочатку з якимось молодим красенем, потім сама. Що за красень? Фігуранти просто розмножуютя, але нічого не прояснюється.

Не солоно хлебавши, Руслан приїхав додому в 19.40 і відправився в душ. Так, непросто проводити слідство, тим більше самому. Напевно, з напарником веселіше і швидше. Наспіх повечерявши, Семенов подзвонив Виці й повідомив про свої потуги. Та порадила не зневірятися, і відзначила, що із Завальским усе теж без змін.

Руслан обвів у календарі дати приїзду «свідків»: Нечипоренко- 17 липня, Белкіна - 8 липня. Що ж, почекаємо. Тим більше, що в нього намічалися куди більш цікаві події: він має намір побудовувати відносини з Вікою.

Увечері 9 липня  Руслан з Вікою поїхали у квартиру, де раніше проживала Соня, а тепер її здавали родині в'єтнамців.

- Цього разу я поговорю зі свідком. По-моєму, ти їх відлякуєш своїми сокирними методами.

- Добре. Буду чекати тебе біля під'їзду. Якщо що- дзвони.

Дівчина піднялася на третій поверх і постукала до колишньої сусідки Соні. Їй відкрила сивоволоса жінка з ямочками на щоках, завбачливо залишивши двері на ланцюжку.

- Здрастуйте!

- Здрастуйте, мене звуть Вікторія. Я прагну поговорити про вашу колишню сусідку.

- Як ви мене знайшли?

- Фірма «Альянс» дала ваші координати.

-Дивно, після зміни керівництва там немов тоталітарний режим запанував. Як вони взагалі пустили вас усередину й дали інформацію?

- Ну, у мене є свої ходи. До речі, я- приватний детектив. От моє посвідчення.

- Як солідно! Входіть, будь ласка.

-Клаудія, хто там? - За спиною господарки виник сивоволосий чоловік років 60, блискаючи ідеальними вставними зубами.

- Так от, до мене гостя. Прагне поговорити про колишню сусідку. Ніколас, будь ласка, сідай з нами.

- А я не голіруч. От,- Віка передала чоловікові торт.- Думаю, вам подобається Харківська бісквітка?

- Спасибі, милочка. Це- увага. Я - жахлива ласунка. Вам чай або…

- Чай, якщо можна, зелений.

Бабуся провела гостю в затишну вітальню. З портретів на стінах на неї дивилися діти, що сміються.

- Я місяць назад заміж вийшла. Любов прийшла неочікувано.

- Так? Поздоровляю.

- По інтернету. Вийшла на пенсію, сіла вдома й зареєструвалась на сайті від нудьги. У нас був медовий місяць у Болгарії Ми з Ніколасом будемо жити на 2 країни. Ми вільні, ніщо не заважає нам зірватися й поїхати в подорож.

- Здорово!

- Спасибі, дорога! - Вона з любов'ю подивилася на чоловіка, коли він сервірував стіл. - Ніколас працював шеф-кухарем у ресторані, а я все життя в бухгалтерії.

- А як ви познайомилися із Сонею? - Віка надпила ковток чаю.

- Соня переїхала сюди з Києва в 2015 році. Зняла однушку, буквально через місяць у неї з'явився парубок.

- Ви памятаєте його ім'я?

- Іван. Але там темна історія вийшла. Він виявився шлюбним аферистом. Обчистив дівчинку й зник напередодні весілля. Як Сонечка страждала, «змарніла» уся. Оттоді ми й познайомилися ближче. Після зникнення цього злодія їй їсти було нема чого. Тоді я  влаштувала її у фірму «Альянс», де й сама працювала. У лютому Соня з'їхала, ми рідко спілкувалися.

- У неї був хтось?

- Соня не поширювалася.

- Я бачила її фото того часу. Соня багато подорожував. Ви не знаєте, хто оплачував ці круїзи?

- Вона не поширювалася. - Клавдія вперто стисла губи.- Справа молода.

- А які відносини в неї були з директором?

- Лев Борисович цінував її як розумного співробітника й поважав як людину.

- А не могло в них бути…

- Чужа души-потемки. - Відрізала бабуся.

- Соня мертва.

Новина Вики приголомшила Клавдію. Вона подумала, що жінка стане більш відвертою, але їй було нічого додати до своєї вбогої розповіді. Лише сльози навернулися на її очі.

- Все-одно, спасибі. - Віка зазбиралася.-  Але якщо згадаєте щось, на ваш погляд, важливе, подзвоніть, будь ласка. - Вона поклала на стіл візитку й направилася до дверей. Господарка ішла за нею.

- Соню вбили, але про це я прошу не поширюватися. -Очі Клавдії округлилися від жаху. Вона приклала руку до рота.

Віка взулася й відкрила дверей.

- До побачення.

До Клавдії підійшов чоловік.

- Що трапилося, дорога?