ЕПІЛОГ

Сокіл

– І що ти влаштувала там за виставу? – насупився він, як тільки вони переступили поріг кабінету.

– Яка така вистава, Олеже, ти про що?

Амплуа безневинного ягня Вікторії відверто не йшло.

– У нас був безпечний секс. Ти ніколи не хотіла дітей. Ми мали вільні стосунки. Які можуть бути претензії?

– Як бачиш, способи контрацепції часто не дають 100% захисту, – розвела руками вона. – Не хотіла, а тепер хочу. На аборт не піду! Бракувало мені ще болячку підхопити і безплідною стати.

– Та не відправляю я тебе на аборт!

Він несвідомо підвищив голос слідом за колишньою коханкою.

– Не хочеш цієї дитини – не треба. Народжу і здам у дитбудинок. Буде, як і його тато, сиротою рости.

– Не смій! – Сокіла навіть затрясло від злості. – Навіть думати про таке не смій!

Віка втиснула голову в плечі, злякалася.

– Не буду. Але тоді допоможи мені, Олеже. Ти ж знаєш, що тут я одна! Тітка за кордоном, батьки на тому світі.

– Чого ти хочеш?

– Будь зі мною поруч, підтримай. – Дівчина спробувала пригорнутися до його грудей. – Нехай не заради мене чи того, що між нами було…

Олег відійшов.

– Віко, між нами був лише секс.

– …так заради малюка. Нехай він ще не народився, та вже все відчуває!

Він скрипнув зубами. Його колишня коханка дуже добре знала, на які кнопочки слід сильніше натиснути, щоб отримати бажане. І чому він раніше заплющував очі на те, з яким стервом ділив ліжко? Втім, у сексі Віка його завжди влаштовувала, а для більшого він не збирався залишати її поряд.

Не збирався... А життя ось як повернулося.

– Ще варто перевірити, чи моя це дитина чи ні.

А обурилася Віка цілком природно:

– Та як ти смієш! – І відважила йому ляпас.

Сокіл стерпів, тільки руки стиснув у кулаки і нагадав собі, що сталева витримка лише карбує справжніх чоловіків, а з жінками воювати – не поважати себе.

– Я ж тебе кохаю, а ти…

– А я тобі нічого не обіцяв.

І плакала вона цілком природно. Олег ніколи спокійно не міг дивитися на жіночі сльози.

– А цій своїй обіцяв, так? Мабуть, з нею так не розмовляєш, правда?

– Варю не чіпай, – сказав як відрізав.

– Варю не чіпай! З Варею так не можна! А з Вікою можна, – гірко схлипнула вона. – Віку можна використати, називати чужим ім'ям і викинути, як непотрібну річ, так?

– Що ти таке городиш?

– Правду!

Сокіл закотив очі. У цій розчервонілій істеричці він ледве пізнавав зараз ту, з якою йому колись було цілком добре. Нехай і лише у ліжку.

– Тобі треба заспокоїтись.

Олег підійшов до столика, щоб налити склянку води, як дівчина скрикнула.

Він різко обернувся.

– Що?

Колишня коханка скривилася і схопилася за живіт.

– Що таке? – У Олега, здавалося, серце на мить зупинилося. – Віко! Де болить?

– Щось мені недобре…

– Я зараз швидку виклику, постривай!

– Ні! – Запротестувала вона.

– Ні?

– Мені б трохи полежати…

– Але…

– Все нормально, мабуть, – змучено усміхнулася вона. – У мене таке часто тепер буває.

– Це далеко не нормально, Віко. Потрібно піти до лікаря.

– Так-так, як скажеш. Тільки можна я спочатку ляжу?

І Сокіл допоміг їй дістатися до дивана, уклав, переконався, що зручно влаштувалася.

– І водички дай, будь ласка, – попросила вона незабаром. – Ти ж будеш поруч?

Олег зиркнув на двері, наче міг бачити крізь них Варю. Душа була не на місці, тривожно стискалося серце.

– Побуду.

У порожній бесіді вбили півгодини, а потім Олег все-таки наполіг на поїздці до клініки.

Варя була блідою, і в її очах завмерли тисячі всіляких питань, відповіді на які він повинен був дати, але не зараз. Для такої розмови свідки зайві. Відклав до вечора.

А в клініці на них чекали невтішні новини: у Віки була загроза переривання вагітності, її поклали на ніч – поспостерігати за станом. І хоч би як Олег виявився вражений раптовою вагітністю дівчини, але смерті малюкові не бажав. Сокіл не відходив від ліжка колишньої коханки весь вечір та ніч.

Віка плакала щоразу, варто було йому відлучитися хоча б у туалет. Він намагався вкотре її не нервувати. То була та ще нічка, а вранці...

Вранці стан дівчини несподівано стабілізувався і лікар дозволив виписку, щоправда, суворо наказав виконувати всі розпорядження. Одне з них – суто позитивні емоції та жодних нервів.