Помста або пробачення

Оп'янілі серця

7 глава 
—Доню ,ну перестань .Не потрібно нічого відпрацьовувати .Будемо вважати ,що я дала тобі додатковий вихідний. —Спокійно каже мама і накладає мені в тарілку мафіни .Я спокійно видихаю .Через День народження Єви мені прийдеться не йти сьогодні в крамницю .От я й запропонувала мамі ,що прийду завтра ,а вона відмовляється .
—Ну гаразд .—Розумію ,що спорити й так немає сенсу. 
—На яку годину в вас вечірка ?—Запитує рідна .
—На 6. 
—Добре. Джеремі ,ти теж йдеш ?
—Так .—Відповідає той ,пережовуючи свій десерт .
—Ну так .Пам'ятаю як ти був закоханий в Євочку в старших класах .—Брат закашлюється ,а я починаю сміятись. —Така хороша дівчинка .І добра ,і красива ,і розумна.—Я прикриваю усмішку руками .Мамі завжди подобалась Єва і вона часто казала ,що б хотіла таку невістку ,як вона .Здається ,що мій любий братець влип по самі вуха .—Нещодавно бачила її .Ну просто принцеса з казки .
—А мені здається ,що Джей принц з тої самої казки .—Кажу я і отримую злий погляд від брата в додачу .
—Джею ,не вбивай поглядом сестру ,тим паче ,що вона права. 
—Ви що всі змовились ?—Закочуючи очі промовляє Джеремі. —Все ,я ситий .Піду прогуляюсь .—Брат швидко встає зі столу і йде кудись. 
Ми з мамою починаємо сміятись .
—І як ще Джею пояснити ,що йому вже пора завести стосунки ?Йому ж вже 19 ,а я внуків хочу .—Сумно каже мама ,а мені навіть стає її якось шкода,але й підштовхувати брата до когось я не стану .
—Розумію,але не тисни на нього ,мам .Нехай сам про це думає .Мені здається ,що між ним і Євою щось є ,але нікому про це не кажи .—Погроздиво махаю пальцем .
—Гаразд .—Радісно каже та ,а я доїдаю своїми мафіни і повертаюсь в кімнату .Зранку я вже привітала Єву по телефону ,а подарунок я якраз спаковую і вручу їй на вечірці .Ще потрібно буде зайти перед цим в крамницю і попросити маму ,щоб зробила їй красивий букет. Тобі я сідаю робити різні завдання ,які мені задали в універі .Їх в мене назбиралось чимало .Пізніше готую обід для себе ,Джеремі і Еріки ,бо батьки на роботі .Ми всі ласуємо пастою з морепродуктами ,а тоді я йду вибирати собі наряд на вечір .Відкриваю шафу і починаю шукати в ній щось підходяще .За годину часу я переміряла близько 15 суконь ,але жодна з них мені не подобалась. Я навіть трохи засмутилась ,але потім мені в очі попав клаптик лілової тканини ,який виблискував з краю полиці .Я потягнула його і зрозуміла ,що це моя сукня,яку я колись купила ,але жодного разу й не одягла .Вона була така легка і ніжна ,що я не втрималась і приміряла її.Плаття сиділо на мені просто ідеально .Воно було середньої довжини ,з пишними рукавами і невеликим вирізом на спині .До нього я вдягнула срібні лодочки.В поєднанні з ними мій образ був просто неперевершений. Я задоволено покрутилась біля дзеркала і усміхнулась собі .Тепер хоч наряд вибрала .Тоді я скоро почала збирати весь той одяг ,який міряла цілу годину і потім пішла в душ .Зробивши всі водні процедури я взялась за макіяж . Сьогодні я вирішила над ним трохи попрацювати .Нанесла тон ,підвела вії тушшю ,намалювала брови ,а також зробила собі стрілки лілового
кольору,нанесла ще трохи хайлайтеру на повіки і вилиці ,а губи вкрила ніжно-рожевим блиском .Волосся я просто накрутила і передні прядки закріпила шпильками біля вилиць .Тоді одягнула свою сукню і підбори. В коробці з прикрасами я знайшла довгі срібні сережки ,які добре підходили до мого образу .Я вдягла ще їх і нанесла трішки улюблених парфумів собі на шию та зап'ястя .Взявши невеличкий клатч та подарунок я спустилась на перший поверх .В вітальні я зустріла брата. Він був одягнений в чорну сорочку і джинси .Йому дуже личило. 
—Ти дуже красива .—Сказав Джей ,обвівши мене поглядом .
—Дякую,ти теж .—Тоді я переводжу погляд на годинник на сусідній стіні .Зараз вже 5:45 .—Ходімо ?
—Так .—Еріку брат ще швидше відвіз до бабусі і на вихідних вона залишиться в неї .Ми закриваємо двері і сідаємо в машину Джеремі. Брат включає легку мелодію і ми рушаємо .Джей обережно паркується на просторому подвір'ї Єви ,де вже й так багато людей .Дехто просто про щось розмовляє ,хтось вже плаває в басейні ,а дехто вже й двох слів не в'яже .Ми просто проходимо всередину і на вході нас зустрічає радісна іменинниця .
—Єво ,я ще раз вітаю тебе з твоїм сьогоднішнім святом .Бажаю тобі завжди залишатись такою веселою і життєрадісною .Нехай тебе завжди оточують твої рідні і друзі ,які в будь-яку хвилину готові підтримати тебе. Також я бажаю ,щоб всі твої мрії здійснились і я вірю в те ,що через декілька років ми почуємо про тебе ,як про відому на всю Америку дизайнеру .Ну і звісно знайти свого принца на білому коні ,як ти мріяла в дитинстві .—Єва міцно обіймає мене і я вручаю їй маленьку коробочку з браслетом і букет ,який ми забрали в мами в крамниці по дорозі .
—Дякую тобі ,Елю .Як добре ,що в мене є така подруга. —Тоді Єва відкриває коробочку і починає стрибати від щастя. —Ти найкраща в світі подруга !—Радісно каже та і ще міцніше прижимає мене до себе. —Я так його хотіла .Дякую !—Я відходжу в бік і до Єви підходить Джеремі. Тоді вона різко змінюється на лиці і не виглядає  вже такою щасливою .
—Тобі дуже гарно в цій сукні .—Промовляє мій братик. Єва лише заправляє пасмо свого неслухняного волосся за вухо і переводить погляд на брата. Вона все ще ображена на нього і це дуже видно .
—Єво ,вітаю тебе .Нехай всі твої мрії здійснюються .—Джей вручає їй невеличку коробку .
—Дякую .Я потім подивлюсь що там .—Байдуже каже та. Я добре її знаю і зараз вона просто хоче трішки позлити мого брата за вчорашнє .
—Гаразд .Як хочеш .—Спокійно каже Джей і після обіймів з Євою йде до мене .
—Вам просто потрібно поговорити. Єва трішки позлиться і пробачить тебе ,особливо коли побачить твій подарунок .—Кажу братові на вухо ,щоб ніхто не почув .
—Добре .—Відповідає той і ми підходимо до стола з різними напоями .Я беру собі звичайний лимонад ,бо сьогодні я не збираюсь пити спиртне .Джей іде до когось з своїх одногрупників і я залишаюсь стояти сама .
—Привіт. —Я обертаю голову і бачу позаду себе Ітана .Він одягнений в сині джинси і чорну футболку ,яка красиво обтягнула його накачане тіло .
—Привіт.—Відповідаю я .
—Як тобі тут ?—Запитує Іт і відпиває трохи соку з свого стакана. Напевно ,він сьогодні теж не вживає спиртне. 
—Нормально .Просто трішки нудно. Нікого тут майже не знаю .
—Розумію .—Схвально киває .Тоді починає грати пісня Hold on—Chord Overstreet—Потанцюємо ?—Каже мені на вухо Ітан.Я згадую ,як часто слухала цю композицію .Чомусь вона асоціювалась з Річем ...Досить ,Річарда більше немає ...
—Гаразд .—З легкою усмішкою промовляю .Ітан бере мене за руку і веде ближче до центру кімнати ,звідки й лунає музика .Я ставлю йому руки на плечі ,а він свої мені на талію .Ми повільно рухаємось в такт музиці .Та моє серце завмирає ,коли я бачу Річарда і Сабріну ,які танцюють поруч .Небесно-голубі очі  заставляють моє тіло вкритись сиротами. Чому він дивиться на мене ?Я ближче прижимаюсь до Ітана і на його лиці від усмішки знову з'являються ямочки ,а Річ,таке враження ,що готовий мене зараз вбити .Невже йому важко бачити мене щасливою ?Нехай так і буде .Я більше не збираюсь плакати через нього ,більше він не зможе зробити мені боляче —ні своїми словами ,ні вчинками. 
—Дякую тобі за цей танець .—Музика стихає і я з усмішкою кажу Ітану на вухо .
—І тобі дякую .Ти дуже круто рухаєшся .
—Спасибі .—Мої щоки вкриваються рум'янцем .Ми відходимо вбік ,бо починає грати якась інша композиція ,більш весела і драйвова .
—Оо ,а я якраз вас шукала !—До нас підбігає радісна Єва.На її лиці широчезна усмішка ,а в руках бокал з якоюсь темною речовиною .
—Здається ,ти вже сьогодні достатньо випила .—Намагаюсь забрати в неї бокал ,але та забирає його в бік .
—Не достатньо .І взагалі ,в мене сьогодні свято !—Заперечно каже та .—Ходімо грати в "Правда або дія".—Єва бере нас з Ітаном за руки і тягне кудись за собою .
—Єв ,я не хочу .—Кажу їй на вухо ,коли бачу на невеличкому диванчику Річарда і Сабріну ,що сидить в нього на колінах і фальшиво усміхається .
—Елько ,не починай .—Розумію ,що Єва не відчепиться і сідаю біля брата. Всі сидять по колу .Біля мене Джеремі,далі Єва ,Ася ,Сабріна ,Річард , Алекс ,ще якийсь хлопець ,якого я не знаю і Ітан .
—Надіюсь ,що всі знають як грати цю гру .—Всі схвально кивають .
—Джею ,ви поговорили з Євою ?—Тихо запитую в брата .
—Ні ,ми не встигли .—Відповідає Джеремі .Він здається мені трохи напруженим .
—Хто відмовляється виконувати завдання або дію ,той має випити якийсь алкоголь ...—Продовжує Єва .—Я починаю .—Асю ,правда чи дія ?
—Дія.—Спокійно каже та .
—Кинь в історію в Інстаграмі спільне фото з Алексом і напиши ,що ти в нього закохана !—Весело каже та .ООО...Бачу ,що алкоголь вже добре вплинув на мозок Єви .Треба забрати в неї той бокал .
—Та легко !—Ася хитро посміхається ,а тоді переміщується на коліна цьому найкращому другу Річа.Всі починають їм підсвистувати .Ася дістає свій телефон і робить селфі з Алексом ,на якому він цілує її в щоку.
—Виконала !—Радісно каже брюнетка.—Ітане ,правда чи дія ?
—Правда .—Спокійно каже той .
—Тут є дівчина ,яка тобі подобається ?—Я переводжу погляд на Іта і бачу ,що він помітно напружився .
—Так .—То він таки збрехав мені на рахунок Єви ?Чи йому подобається хтось інший ?
—Воу ,воу .І хто ж вона ?
—А це вже друге питання .Тепер моя черга .—Ставить на місце цю вискочку Ітан .—Сабріно ,правда чи дія ?
—Дія.—Байдуже каже та .
—Станцюй балет по середині кімнати .—В мене виривається нервовий смішок від цього завдання .Я вже собі уявила як Сабріна виконує балетні па .
—Ідіот !Я не буду цього робити .—Закочуюючи очі відповідає .
—Тоді це тобі .—Ітан наливає їй келих червоного вина і вона випиває його залпом .
—Єво ,правда чи дія ?—Продовжує Сабріна .
—Дія .—Блондинка хитро усміхається .Щось мені не подобається все це .Сабріна точно якусь дурню придумає .
—Поцілуй Мартіна .—Так от як звати того хлопця .Сіроокий брюнет хитро посміхнувся моїй подрузі .
—Гаразд.—Сміливо відповідає Єва ,допиваючи вміст свого келиха .Що ?Це алкоголь на неї так впливає чи вона геть збожеволіла ?Я переводжу погляд на Джеремі .Він злий і здається ,що розчарований .В нього ж є якісь почуття до Єви ...ну і в неї до нього також .Тоді навіщо вона це робить ?Я не розумію ...
Єва сідає на коліна цьому Мартіну і охоплює його лице своїми руками. Мені стає бридко на них дивитись .Невже вона так мститься моєму брату?Тоді Єва пристрасно цілує того хлопця .Їхній поцілунок стає все відвертішим ,а руки Мартіна опускаються все нижче й нижче талії моєї подруги. Джеремі міцно стискає кулаки і відводить погляд .Я беру його за руку і намагаюсь непомітно від усіх ,заспокоїти .
—Джею ,спокійно .—Кажу йому на вухо .
—Чорт ,я більше не можу на це дивитись .—Відповідає мені той і встає з дивана. Джеремі швидко виходить з кімнати кудись на вулицю і лише тоді Єва відстороняється від цього Мартіна. 
—Мартіне ,правда чи дія ?—Запитує в нього Єва .
—Правда ,принцесо. —Брюнет поправляє своє  розбурхане волосся і спокусливо закушує нижню губу .Хоча в мене цей жест викликає лише відразу .
—Скільки в тебе було дівчат ?—На обличчі Мартіна з'являється хитра посмішка .
—Не знаю ,я їх не рахую .Одним словом —багато ,але жодна з них не цілувалась так класно як ти .—Підморгуючи Єві ,відповідає той .
—Евеліно ,правда чи дія ?—Звертається до мене Мартін. 
—Дія .—Думаю ,що від цього божевільного можна очікувати все ,що завгодно .І навіщо я погоджувалась на цю гру ?
—Поцілуй Річа. —З усмішкою каже той ,а в моєму горлі з'являється неприємний комок .
—Ні .—Краще вже вип'ю щось ,ніж буду так принижуватись .Та й собі лише зроблю лише боляче. 
—Річ ,може ти виконаєш цю дію ?—Не вгаває цей Мартін. Ми знайомі декілька хвилин ,а я його вже ненавиджу. 
—Ні .—Відповідає напружений Річ .Бачу самовдоволене лице Сабріни. 
—Ммм...А може мені виконати цю дію ?—Мої очі знову округлюються від слів Мартіна. 
—Закрийся ,Мартіне !—Роздратовано каже Річ .—Ми обоє п'ємо .—Тоді він розкорковує ще одну пляшку вина і наливає в два келихи. Один з них він дає мені .Я швидко випиваю його залпом і бачу як Річард нахиляється до цього Мартіна і щось шепоче йому на вухо .Той одразу кривиться на лиці .
—Я більше не граю .—Моя нервова система не витримає ще одного такого випробування ,тому я встаю і йду геть .Сідаю на край басейна ,де немає людей і дивлюсь в воду .На вулиці вже стемніло і трохи холодно ,але всередині я теж  знаходитись не хочу .Там одні божевільні ,а поведінка Єви мене взагалі шокувала .
—Ще замерзнеш ,візьми .—Ітан сідає поруч і простягає мені свою косуху .
—Дякую .—Накидаю на себе його куртку і стає трохи тепліше. 
—Як ти ?Все добре ?Ти не зважай на слова Мартіна .Він божевільний. Напевно дізнався про ваше з Річем минуле і вирішив його побісити .Вони щось не ладнають між собою .
—Та нічого .Все добре .—Брешу .
—Не добре .Я ж бачу .Ти все ще закохана в Річа ?—Запитує Іт.Я виглядаю трохи розгублено .Просто не очікувала почути від нього таке питання .
—Мені просто образливо .Я не винна ,а він так до мене ставиться .
—Він не вартий тебе .—Каже Ітан і легко торкається мого зап'ястя .Його мила усмішка заставляє і мене усміхнутись. —Ти така мила ,добра ,красива ...схожа на маленького янгола .—Іт нахиляється ближче і поправляє пасмо мого волосся ,яке впало мені на очі .Від такої близькості мої щоки червоніють .Добре ,що хоч в темряві цього не видно .
—Коли ми грали ,то ти сказав ,що тобі хтось подобається ...
—Це ти ,Евеліно .—Перебиває мене Ітан .—Ти дуже сильно мені подобаєшся .—Тихо каже мені на вухо Іт і по моєму тілу проходять мурашки. Хлопець нахиляється ще ближче і ніжно доторкається до моїх губ своїми .Я не встигаю відповісти на його поцілунок ,бо ми чуємо чийсь крик з тераси .
—Ааа !—Я боязко обертаю голову .
—Це голос Єви .—Перелякано каже Ітан .Він швидко встає і допомагає мені піднятись .Ми забігаємо всередину будинку .Тут грає шумна музика і взагалі нічого не чути. 
—Ходімо на другий поверх .—Ітан бере мене за руку і ми разом підіймаємось сходами .
—Допоможіть !—Це й справді голос Єви .
—Здається ,це в її кімнаті .—Промовляє Ітан і відкриває одні з дверей .Картина ,яку ми спостерігаємо просто жахлива.Заплакана Єва сидить в кутку і плаче .Її плаття вгорі порване ,волосся розбурхане і зіпсований макіяж.Біля неї лежить Мартін ,а зверху його б'є мій брат .
—Ненормальний ,я вб'ю тебе!—Вперше бачу Джея таким оскаженілим .
—Джеремі ,зупитись !—Ітан відтягує мого брата ,а я біжу до Єви .Допомагаю їй встати і присісти на ліжко .
—Щоб я тебе більше не бачив біля неї ,виродку !—Грізно промовляє Джей до Мартіна ,в якого з носа тече кров .Той швидко підводиться, хлопає дверима і йде геть. 
—Джею ,що тут сталось ?—Перелякано запитую .
—Краще в своєї подруги запитай !—Сердито каже той і дивиться на Єву .
—Мартін хотів мене згвалтували .—Зі сльозами на очах промовляє та .Єва вся труситься .Який жах .
—Не треба було його тоді цілувати !—Не стишується Джеремі. —А якби я вас не побачив ?Ти ж могла постраждати !
—Я не знала ,що він настільки божевільний !!!—Єва теж переходить на крик .Я легко обіймаю її .Мені так шкода .
—Джею ,тобі краще піди .—Каже йому Ітан .
—Їй потрібно заспокоїтись.Не дави на неї.
—Добре .—Вже спокійніше каже брат .
—Я проведу Елю додому .Можеш не хвилюватись .—Додає Іт .Брат схвально киває і виходить з кімнати .Єва починає плакати .
—Ітане ,думаю що пора вже завершувати вечірку .—Звертаюсь до нього .
—Мг .Я з цим розберусь,а ти допоможи Єві .—Ітан теж виходить і ми залишаємось вдвох .
—Єво ,не плач ,чуєш ?—Обережно гладжу її по волоссі .
—Я правда не знала ,що він на таке здатен. —З сльозами каже та .—Яка ж я ідіотка !Ще й стільки випила ,а я просто хотіла ...
—Що хотіла ?—Не розумію .
—Щоб Джей приревнував . Думала ,що цим поцілунком я викличу в нього ревність ,але тепер він злий на мене і знову вважатиме малою дівчинкою від якої лише одні проблеми .Він ніколи не сприймав мене серйозно ,а після цього тим більше не буде !
—Єво ,Єво .—Я хитаю головою в різні боки .—Ти й справді поводишся інколи як мала дитина .Ти хоч бачила подарунок від Джея ?
—Ні .—Вона витирає сльози і підводить до мене свої заплакані очі .
—Він дуже над ним старався ,а ти навіть не подивилась .—Сумно видихаю.—Ти перевдягайся ,а я зараз тобі принесу .Звісно ,якщо ти хочеш дізнатись що там .—Та схвально киває .—Я спускаюсь на перший поверх .Тут вже майже нікого немає .Забираю подарунок і ще наливаю Єві стакан води і знаходжу заспокійливе .Тоді знову йду до неї і вручаю коробку .Подруга обережно відкриває її і розглядає подарунок. 
—Яка ж я ідіотка .—Єва починає ще сильніше плакати .
—Ну чого ти ?
—Це ж була моя мрія .Він так старався ,а я й справді поводилась як якась егоїстична мала дитина .І що мені тепер робити ?
—Ну по-перше ,випий це .—Даю їй стакан і таблетку .Вона випиває .—А по-друге ,вам потрібно поговорити. Але зараз ти повинна заспокоїтись і поспати. 
—Він пробачить мені ?
—Думаю ,що так.—Чесно кажу .—Єво ,тримайся тепер від цього Мартіна подалі .—Та схвально киває .—Він нічого тобі не зробив ?
—Ні .Джей навіть пальцем йому до мене доторкнутись не дозволив .Передай йому ,що я дуже йому вдячна .
—Гаразд ,я все передам ,а ти засинай .Ти й так стомилася.
—Добре .—Я сідаю біля Єви і накриваю її ковдрою ...
В кімнату заходить Ітан .
—Тш...—Показую йому пальцем ,щоб він не шумів. 
—Вона вже спить ?—Тихо запитує .Я схвально киваю і виходжу з кімнати Єви. Ми спускаємось на перший поверх .
—Як вона ?
—Вже краще .Їй потрібно відпочити. 
—Гаразд .Тоді не будемо їй заважати. Я проведу тебе додому ,бо вже досить пізно .
—Добре .—Ми виходимо на вулицю .Від свіжого повітря мені навіть дихати стає легше .Я підіймаю очі і дивлюсь на зірки .Вони такі красиві .
—Ітане ,нам потрібно поговорити. —Згадую нашу розмову біля басейну .
—Якщо ти на рахунок поцілунку ,то ...Я зрозумію ,якщо ти все ще закохана в Річарда ...—Невпевнено каже той,але я не даю йому договорити ,стаю на пальчики,обвиваю його шию своїми руками і накриваю його вуста легким і ніжним поцілунком .Спочатку Ітан виглядає трохи розгубленим ,але потім відповідає мені взаємністю .Коли нам бракує повітря ми повільно відстороняємось один від одного .
—Давай спробуємо .—Кажу я ,дивлячись Ітану прямо в очі .Він все ще обіймає мене за талію і з усмішкою киває .
—Давай.—Каже той і бере мене за руку .Ми йдемо темною вуличкою і Ітан розказує мені якусь смішну історію з дитинства.
—Дякую тобі за цей вечір .—Каже Іт ,коли ми вже доходимо до мого дому .
—І тобі .—З усмішкою кажу .З Ітаном я почуваю себе дуже добре .
—Ти завтра вільна ?Може зустрінемось ?
—Ммм...Ти запрошуєш мене на побачення ?—З усмішкою запитую .
—Ну так .Якщо ти звісно згідна стати моєю дівчиною ?—Я схвально киваю.
—Я згідна .
—Окей.Елю ,ти справді мені подобаєшся .Я хочу зробити тебе щасливою .—З усмішкою каже Ітан .—І допомогти забути минуле .Ти не пошкодуєш про свій вибір .
—Надіюсь ...і ти теж мені подобаєшся.
—Я заїду по тебе завтра в 6 .Гаразд ?
—Гаразд .—Ітан цілує мене в щоку на прощання і я йду в дім .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше