Історія повторюється.Яким ж буде фінал цього разу?

33 глава 

*Річард

Я прокинувся від нестерпного головного болю і чиїхось криків. Здається, я вчора таки випив забагато, ще й заснув спершись об ліжко. Мама голосно кричала і я таки вирішив піти й подивитись що ці двоє знову не поділили.

—І вам доброго ранку!—Я зайшов на кухню і побачив до болі знайому картину.—Що тут відбувається?

—Твоя матір не хоче підписувати документи на розлучення.—Емоційно промовив батько, міцно здавши якусь теку з паперами.

Я навіть не був здивований цій новині. Справді. Й засмучений теж не був. Звісно, мені, як і будь-якій іншій нормальній людині хотілось би мати хорошу і люблячу сім’ю, але в моєму випадку це було не можливо. Вони щиро ненавиділи один одного і це рішення правильне .

—Не підпишу!!!Ти залишиш мене без грошей! —Я іронічно усміхнувся.

—І як я взагалі одружився на такій божевільній, як ти???

—А знаєш, я підпишу ці документи! Тільки це ти в мене залишишся без жодного цента. В суді я розкажу про всі твої зради! Ненавиджу тебе!!!Дорогий сину, запам’ятай, що ніколи не можна одружуватись по розрахунку!!!

—Що?—А тепер я вже був здивований. З дитинства мені розказували чудову казочку про їхнє міцне і щире кохання, яке виникло в них ще в середній школі. Невже мене і тут обманули.—Мам, ти навіть Навіть сина нашого на честь свого першого кохання назвала!

—Скільки ще скелетів в шафі ви приховуєте від мене???—Останнім часом мої нерви і так здають. Виявляється тоді не любила батька? Та що ж ви за люди такі???

—Ні! Не любила.—Вона знизила тон і перевела погляд на мене.

—Ну звісно.—Батько покривився їй і розвів руками.—Ти була закохана в цього придурка Річарда!

, то мене ще й назвали на честь якогось першого кохання про яке я навіть не знав.—Мам, поясни все!

—Моїм першим коханням був мій однокласник. Його звали Річард. Ми дуже сильно любили один одного. Зустрічались і навіть хотіли одружитись. Твій батько був закоханий в мене, але я не любила його. Я одразу йому про це сказала. Проте, це не найгірше. Коли твій дідусь дізнався, що я хочу вийти заміж за звичайного менеджера, то заборонив мені це робити. Я звісно не любила його, але сказала, що все одно вийду за Річа, а тоді твій батько разом з дідусем придумали план, як розлучити мене з Річем. Вони напоїли його і підіслали до нього якусь дівчину. Я подумала, що він мене зрадив. Нічого не сказавши втекла звідти. Твій батько знову почав до мене залицятись, але я не готова була до нових стосунків. Тоді твій дідусь потрапив в лікарню. Потрібна була пересадка серця. В нас не було таких грошей і тоді твій батько запропонував мені вийти за нього заміж взамін на оплату операції. В мене більше не було нікого з рідних, хто б допоміг мені, тому я погодилась, бо не бачила іншого виходу. В той день, коли ми побрались, то татові трансплантували серце, а Річард дізнався про цю підставу і знайшов гроші. Не знаю звідки і як, але він всеодно хотів допомогти чоловікові, який так підло його підставив, але не встиг. Річ загинув в автокатастрофі по дорозі до лікарні. Після цього я дізналась всю правду і проклинала себе за те, що повірила в цю брехню, що вийшла за твого батька. Я ніколи не була щаслива в цих стосунках, але до того моменту поки не народився ти. Діти змінили нас на краще, але не можна зліпити вже розбиту вазу. Я зробила фатальну помилку і  шкодую про все. В той день я втратила єдине кохання свого життя і свободу й надію на краще майбутнє.

—Безсовісна зараза!!!—Батько хотів вдарити маму, але я не дав йому це зробити. Хоч трішки, але сьогодні я зрозумів її. Вона все життя провела в золотій клітці. Цей шлюб був лише ілюзією, красивою картинкою, а мої батьки виявились бездоганними акторами. Та батько був безчесним покидьком, який зруйнував життя цій нещасній жінці, а вона всього лиш хотіла зробити йому боляче за всі причинені їй страждання. Зараз я усвідомив наскільки ми з мамою схожі. Вона повірила в брехню, не розібравшись ні в чому і це стало головною помилкою в її житті. Я ж робив те саме і прекрасно це усвідомлював. Ідіот! Ця розмова неначе стала для мене прохолодним душем, який допоміг остудити розум і все зрозуміти

—Більше не самій піднімати на неї руку !—Я погрозливо глянув на батька.—Мам, якщо ти хочеш, то бери Лізу, Люка і переїжджайте в мою квартиру, а якщо тобі байдуже на малого...—Та я не встиг договорити.

—Мій любий сину, єдине про що я ніколи не пожалію— це про вас з Люком. В мене двоє чудових синів і я щиро рада, що ви не схожі на нас з батьком. —В неї по щоках покотились сльози.—Я була засліплена помстою і навіть не помічала, що потрібна своїм дітям. Я вже не зможу повернути тобі ті втрачені роки, але постараюсь бути хорошою мамою. Пробач мені, Річарде. Я дуже тебе люблю. —Я підійшов і обійняв маму.—Батько гримнув дверима і пішов геть.

—Ось вам ключі. Мам, я знаю, що в душі ти дуже добра і хороша і я вірю, що все налагодиться. Я пробачаю тобі, але я не настільки хороший, як ти думаєш. Тільки зараз я усвідомив, що зробив таку ж помилку, як і ти. Мені потрібно її виправити.

—Тоді не гай часу.—Мама поцілувала мене в щоку і ще раз міцно обійняла. У сумував за її обіймами. Вони були такі ж теплі і лагідні, як в дитинстві. Та часу в мене й справді не було. Понад усе я хотів повернути Евеліну. Я швидко перевдягнувся, взяв ключі від машини і побіг. Надіюсь, що вона вдома. Та не встиг я виїхати з подвір’я, мене перестріла Сабріна.

—Сабріно, тобі справді немає чим зайнятись? Доки ти ще будеш мене переслідувати? Я поспішаю. В мене геть немає часу на твої безглузді розмови.—Я вже хотів пройти мимо неї, але наступні слова змусили мене зупинитись.

—Якщо ти до Евеліни, то вже запізно.—На її обличчі з’явилась лукава посмішка.

—Що це означає.

—Вона полетіла в Мілан. НАЗАВЖДИ!!! Втратив ти своє кохання, Річарде!—Здається, моє серце пропустило декілька ударів. Я не хотів вірити в це, а точніше не міг змиритись з тим, що так легко втратив її. Яким ж ідіотом я був, коли вчора накинувся на неї з цими звинуваченнями. Звісно, вона захотіла покінчити з минулим і поїхати геть, щоб більше не бачити мене. Я сліпий бовдур, який знову наступає на одні і ті ж граблі. Ну скільки можна??? Я проклинав себе за цей впертий норов і нерозсудливість. В гніві я втрачаю над собою контроль і це погубить мене, або вже погубило. Моя Еля б ніколи не зробила мені такого...