Глава I

Юка ходила у каньйоні в якому подекуди виступали стрімкі скелі, і вправно відпрацьовувала володіння мечем. Зненацька юнацький голос покликав її. Схоже, він був незадоволений і злющий. 

- Юко, я чекаю розумного пояснення від тебе! Я не розумію, як ти втнула таку величезну дурницю!?

- Фарид, не очікувала сьогодні тебе побачити! - відповіла дівчина, продовжуючи розмахувати мечем.

- Залиш відточення бойових навичок і відповідай на моє питання! Нумо!

Юка не звернула на хлопця жодної уваги, продовжуючи своє заняття.

- Юко! Справа важлива, як ти можеш ставитися до неї так легковажно!? Доля Нефриту залежить від цього! - Фарид спаленів, немов вечірнє сонце.

- Долею Нефриту я і піклуюся! - дівчині надоїли монотонні монологи Фарида. Вона поставила меч за пояс і підійшла до нього. - Клан Асинь ніколи з Ніардом друзями не був. Ви нищите країну, ми відновлюємо її.

- Про що ти, я не розумію...

- Вибачай за прямоту, але ти все одно б це дізнався, рано чи пізно. Я із Асинь підтримуємо Домініка, він здатен навести тут лад.

Такого Фарид явно неочікував почути.

- Як? Ти клялася народу що будеш діяти во їхнє благо. Ти зрадила їхню довіру! 

- Годі! Ти нічого не знаєш і не смієш так зі мною розмовляти! Домінік врятував мені життя, він мені як брат, я вірю йому! 

- Тобі вже 18, поглянь що діється навколо! Один добрий вчинок не перекреслює тисячі злих! - хлопець нічого не хотів чути про те що правитль міг змінитися.

- Мені 18, йому 19, тобі 19, а комусь 100 з гаком. Причому тут вік? Справа в довірі. Поір мені, я знаю що роблю, Фарид, головне повір.

- Я дуже хочу тобі вірити, однак я не можу повірити всюдисущому правителю тирану, що тероризує весь народ вже досить довго. Вибач. 

- Як хочеш. Прощай.

З тими словами Юка обернулася і пішла до свого намету а Фарид довго дивився їй услід.

Юка не хотіла ранити почуття Фарида, однак не було іншого вибору - правду він дізнався б всеодно, просто як би прийняв її, почувши із вуст чужака? Фарид був її найкращим другом, ... до сьогодні... Навряд чи він схоче дружити з тією, хто підтримує його ворога. Юка відігнала думки геть і спробувала зосередитися на подальших діях. Потрібно було навернути любов народу до Домініка. інакше бунт може охопити усю країну. Смертей зараз потрібно менш за все. Поки дівчина витала в своїх думках, хтось десь далеко її окликнув.

- Юко! - голос був дівчині надзвичайно знайомий.

- Домінік! - рвучко підійшовши до друга, протестуюче склала руки. - Ти ж розумієш, що наражаєшся на бунт в замку, поки ти тут? Зрадники зараз повсюди...

- Спокійно, все добре, за головного Рів. Я отримав твою телеграму. Що сталося, звідки пішла ця магія, про яку ти писала? - Домінік явно був стривожений таким поворотом подій.

- Декілька днів назад я розізлилася, магічна енергія вирвалася і ледь не вбила перехожого. І це ще не все. Вчора я замріялася і в повітрі нізвідки взялася ілюзія цього місця, а через мінутку портал. Я в замішанні. Допоможи мені розібратися що це за сила і звідки вона. 

– Я допоможу, ми обов'язково із усім розберемося. А зараз, Я думаю що найкраще за все було б якби ти прожила у замку.