Популярність - це добре. Але як її позбутися?

Розділ 10

-    Ми точно туди приїхали?- здивувалася, коли побачила, що машина зупинилася на узбіччі біля старої багатоповерхівки. Ремонт звісно був присутнім, але він лише трішки покращував загальну ситуацію.

-    А, що, принцесі не подобається?- знову почав насміхатися Кріс.

-    Та ні. Просто ми мали жити в красивій квартирі неподалік від університету. А звідси до нього точно далеко, наскільки я розумію,- не звернула уваги на образу та пояснила новому знайомому.

-    Ну гуртожиток – це не квартира майже в центрі міста, але жити також можна.

-    Та звісно, що можна. Я просто не очікувала, що Брі вибере гуртожиток. Але це тебе не стосується. Бувай,- говорила я, одягаючи сумочку та беручи милиці, а потім демонстративно розвернулася та поскакала до гуртожитку.

     Мені було дуже образливо, що він подумав, наче я з тих людей, що женуться за багатством та приїжджають сюди в його пошуках. Як можна було взагалі сказати такі слова? Хотілося піти від Кріса якомога далі, навіть якщо я більше його ніколи не зустріну.

     Лише коли зайшла до під’їзду та побачила турнікети, спинилася. Я не знала, що робити. А Брі, яка мала мене зустріти біля входу, кудись запропастилася.

     Я мовчки почала ходити по фоє, намагаючись не привертати уваги. На телефонні дзвінки подруга не відповідала, тож доводилося чекати.

     Але, як і очікувалося, легенький стук від милиць почули охоронці та вийшли до мене. Один з них був дуже чимось засмучений та відчитував іншого за якусь провину. Настрій у них точно був не для розбірок з невдалим поселенням студентки.

-    Перепустка є?- запитав перший охоронець.

-    Ні.

-    Прийшла до когось в гості?- продовжив розпитувати він так, наче я була на якомусь допиті.

-    Ні,- знову відповіла, забувши про існування інших слів.

     Вони ще більше спохмурніли. Думаю, якби не милиці, то мене б вже давно звідси викинули.

-    Тоді, що ти тут взагалі забула?- озвався другий.

-    Софіє. Нарешті ти тут,- почувся за спиною такий рідний голос. Як же ми давно не бачилися.- Ось її перепустка. Пішли нарешті до кімнати. Брі вже встигла почати хвилюватися за те, куди ти зникла.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше