Розділ 65

-    О, бачу ви вже познайомилися з Квентіном?- промовив тато, посміхаючись.

-    То це був той самий добродій Квентін Амброуз, який допоміг тобі побудувати кар’єру та стати одним з найпопулярніших акторів по всьому світу?- не повірила я.

     У відповідь тато лише кивнув. Мабуть, він просто не помічав справжні риси характеру Квентіна. Хоча, можливо, він таким не був під час їхнього знайомства, а тато просто звик до нього настільки, що не зважає на жодні зміни. В його підсвідомості Квентін залишився таким, яким був двадцять років тому.

-    Бачу, вже отримала традиційний подарунок?- вивів мене тато з задуми.

-    А? Про що…

-    Квентін постійно дарує якісь подарунки важливим людям у своєму житті. До речі, це велика честь. Він вважає, що лише та особа, яка гідна бути його вірним другом або запеклим ворогом, варта того, щоб їй подарували якусь цінну річ,- насмішкувато розповідав тато, але мені було не до жартів.

     Другом я навряд чи стану Квентіну, а от запеклим ворогом – цілком можливо. Це ж я, як-не-як, постійно відволікаю тата від зйомок, піднесла його кар’єру під удар, спричинила втрату величезної кількості прихильників. А не минуло ж і двох тижнів, як я дізналася про те, хто він для мене.

-    То не хочеш поглянути на подарунок?- знову спробував розпочати розмову тато.

-    З радістю,- спробувала скривити радісну посмішку, але, мабуть, нічого окрім якоїсь гримаси зробити не вийшло. Тато заледве стримувався, щоб не зареготати на всю територію маєтку та не привернути до нас уваги.

     Я поволі відкривала коробочку. М’яка поверхня була надзвичайно приємною на дотик і мені мимоволі згадалася моя дитяча ковдрочка. Завдяки цьому спогаду вдалося розслабитися, байдуже поставитися до того, що в мене тепер є новий ворог, через кілька хвилин я зустрінуся з величезним натовпом незнайомих людей, які так і розпитуватимуть мене про все моє дитинство та переїзд сюди.

     Кришечка піднімалася все вище. Я дивувалася тому, на скільки її важко відкривати. Здавалося б, звичайна коробочка, але ж на скільки незвичний механізм.

-    Невже це?- промовив тато й підскочив ще ближче до мене.