Розділ 73

     Я миттю відвела погляд і вдала, що шукаю когось у натовпі, щоб не показати, що побачила Кріса. Можливо, він випадково показав саме в ту сторону й абсолютно не здогадується, що ми більше ніж звичайні знайомі.

-    То хто там сидить? Кого я маю побачити?- сказала якомога впевненішим голосом.

-    Ой. Не треба розігрувати переді мною якусь комедію,- промовив він, встаючи, а я мимоволі відсунулася ще більше в сторону.

     Він не звернув на мої дії ніякої уваги. Знаю, можливо у такій ситуації потрібно було б краще тікати, особливо знаючи на що він здатний, але мені було достеменно відомо, що Олівер контролює тут абсолютно все і я не піду нікуди, поки він не дозволить це зробити.

     Раптом за дверима почувся немов вистріл і перегони почалися. Але мій погляд був прикутим не до траси, а до чоловіка, що якраз щось діставав зі свого столу. Це була якась тека, яку він кинув мені, підійшовши ближче.

     Я тремтячими руками розгорнула її й почала дивитися вміст. Там були фото. З кожного місця, де ми були з Крісом. Ось, як він сидить біля мене в лікарні, ще коли я не прийшла до тями. На наступній сторінці ми прогулюємося біля мого нового дому. Тоді усмішка не сходила з мого обличчя і якби я не знала, що це знімок папараці, який стежив за нами, то подумала б, що фото вийшло чудове.

     А трішки далі було навіть фото, де мене вже немає. Знімки з маленької кав’ярні у Франції, з мосту в Італії. Ще декілька фото, напевне, з Лондона. А ось ще одне, здається, з Австралії.

     Олівер відстежував кожне переміщення Кріса. Але чому тоді він досі нічого йому не зробив?

     Я поглянула на Олівера, а на його вустах була якась загадкова усмішка. Неначе смуток та біль змішалися з вогником боротьби, який час від часу блискав в його погляді.

     На мить він відволікся від траси й також поглянув на мене. Його обличчя абсолютно не відображало зла. Лише якесь співчуття.

     Я не повірила цьому й ще раз поглянула на Кріса, але на його місці було пусто, а по сходинках спускалися з важкою ношею лікарі.

-    Ні!!!!- прокричала я й захлинулася гіркими сльозами.