Пошепки

НЕ ПРИРУЧАЙ

Мені наснився дивний сон:
цвіли сади життя одвічні...
Я в твій потрапила полон,
а понад нами - ніч магічна.

Твій голос – весняний ручай.
Мій порятунок, а чи згуба?
Не приручай.
Не приручай.
Не приручай, якщо не любиш.

А може був то і не сон,
в якому ми з тобою поруч...
Два серця бились в унісон
і розквітало сонце в горах…

Любові лагідна рука –
Благословить, заколихає…
Не відпускай.
Не відпускай.
Не відпускай, якщо кохаєш.

Подобається

#3592 в Різне
#945 в Поезія

Відредаговано: 24.01.2020