Пошепки

У ЧАШІ ТРАВНЯ

Спадає вечір, мов зоря
У чашу травня.
Ми п’ємо двоє – ти і я
Нектар кохання.
Черешень терпкість на вустах
Така далека…
Я у тобі давно свята,
Хоч це нелегко.
Я у тобі, а ти - в мені,
Як в позачассі.
Я сірих буднів, диких снів
давно зреклася.
Цілунки спалюють слова –
Одні лиш коми.
Я вже на грані божества,
Аж плоть судомить…
А вітер бавиться й собі
Гіллям невинно.
Як ти в мені, так я в тобі –
Лише дитина.

Ірина Білінська

Подобається

#3592 в Різне
#945 в Поезія

У тексті є: любовна лірика, кохання, інтимна лірика

Відредаговано: 24.01.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись