Потрапила так потрапила або непокірна нейселі

Глава 11

Я мала рацію Натан вчора не прийшов, це було вперше за останній час, і це не могло не викликати в мене жалю. Хоча головою я розуміла, що його відсутності цілком очікувана, проте десь в душі скребли кішки через те, що він не прийшов. Ранок був досить метушливим, оскільки Натан попередив, що хоче всіх нас бачити на сніданку. От я особисто подвигу людей там бачити не хочу, але чомусь маю йти. Але ж воля його Величності це закон тому я зібралася й пішла.

В столовій були вже майже всі дівчата, хоча я й прийшла трохи раніше ніж було вказано. Проте вже за кілька хвилин ми сиділи у повному складі, а нашого нареченого все ні як не було видно. Ну от де він лазить цікаво мені знати, сам запросив нас всіх сюди й сам ніяк не прийде.

- Радий всіх вас тут бачити. - сказав Натан нарешті прийшовши, а запізнився він на добрих хвилин 20, я вже починала хвилюватися, що дівчата почнуть їсти одна одну, замість сніданку так вони дивились одна на одну.

- Навзаєм. - майже хором відповіли ми.

- Напевно вам всім цікаво чому я вас всіх зібрав.

- Так, дуже. – сказала я, і як виявилося цікаво було тільки мені.

- І так я радий вам повідомити, що випробування скоро завершаться.

- Як вже? – не давши до розказати Натану сказала Клара.

- Так, вже. У вас залишилося ще два випробування і я б сказав останнє вирішальне. Тому бажаю вам всім успіху, а тепер смачного.

Ой як мені подобається новина про те, що всі ці тортури завершаться і я нарешті буду вільна від цих випробувань. Й можливо мені таки вдасться знайти шлях до дому. Все ж таки це хоча й прикольно вміти керувати вогнем й взагалі вся ця магія просто неймовірно, проте в моєму світі мене чекає останній рік навчання, а потім робота до якої я так довго йшла. Мене чекає родина, й хоча стосунки в нас натягнуті, зараз я б з радістю їх побачила. Тільки коли ти не маєш змоги зв’язатися з родиною ти розумієш, на скільки вона важлива для тебе.

-Я мушу вас залишити. – сказав Натан, вириваючи мене з моїх думок. Ну все цей сніданок для мене добіг кінця тепер в мене починаються уроки. Я вже мрію завершити всі окрім магії, бо вона мені неймовірно подобається   

Завершивши сніданок я поринула у вир своїх предметів й зрозуміла одне, я вже звикла до цього шаленого ритму. До того ж зараз їх стало менше ніж з початку і я навіть маю вільний час. Тому я зручненько вмостилася в себе на диванчику й почала вивчати закони цього світу. На початку я так зрозуміла були якісь легенькі злочини. Для початку я зрозуміла, що чіткого розподілу правопорушень тут не має, й це мені як майбутньому правнику не дуже сподобалося до того ж я зрозуміла, що деякі правопорушення караються занадто жорстко, ну яскравим прикладом є зрада, а деякі взагалі не беруться до уваги й караються, так би мовити, формально й то якщо караються. Так для прикладу якщо молодий дракон когось вб’є він навіть мінімальної відповідальності не нестиме. От я взагалі не зрозуміла, з якого це дива, але то ладно. Також я звернула увагу на те, що тут як і не в найкращі часи мого світу, є щось на кшталт вислання в Сибір, тільки тут в Темні землі, не знаю що це за темні, землі, але відчуваю це не найприємніша подорож. В цілому вивчення законодавчої бази наштовхнуло мене на думку, що тут необхідно проводити реформи законодавства й проводити їх дуже багато й довго. Тому бажання залишатися в цьому світі довше в мене зникало щохвилини. Все ж таки в моєму світі, а зокрема й у моїй країні хоча й не все чудово, проте все на багато краще аніж тут.

Я вже збиралася лягати спати, але тут неочікувано з’явився Натан, я чомусь навіть не чекала його сьогодні, проте він прийшов. Чомусь я дуже зраділа його появі. Зрештою ми з ним проводимо дуже багато часу разом і я до нього звикла. Певно єдине, чого мені не буде вистачати вдома так це його компанії наших з ним розмов. Все ж таки він виявився хорошою людиною, точніше драконом, і я б з радістю продовжила наше спілкування, проте на жаль ми з різних світів, я хотіла б повернутися у свій.

- Ти мене не чекала?

- Ну просто ти вчора не прийшов, я подумала…

- Вчора я пізно повернувся, ще й розмова з жрецями. Ну в цілому важкий день.

- А що там ті жреці? Що вони від тебе хотіли? Все добре?

- Тут радше не, що вони від мене хотіли, а що я від них. Я з ними посперечався й наголосив, що все ж тягти випробування ще не зрозуміло скільки не доречно й будемо вважати, що вони майже одразу прийняли мою позицію й вирішили, що ще два випробування від них буде достатньо, щоб перевірити майбутню королеву.

- О то це дякуючи тобі в нас тепер залишилося лише два випробування?

- Так, а ти що проти?

- Та ні я тільки за. От тільки я не поки в роздумах, що робитиму далі. Може все ж вийде знайти дорогу до дому. Бо сидіти в чужому світі, ще й такому не ображайся, але для мене так і є, відсталому. Тут дуже багато обмежень для жінок, та й закони ваші чесно кажучи ну таке собі. А в моєму світі в мене багато можливостей тому було б не погано повернутися. Якщо ж не вийде, то прийдеться вже щось думати, бо поки я себе в цьому світі не бачу. – я так захопилася своїми планами на майбутнє, що й не помітила, як настрій Натана, раптом зійшов нанівець, він різко став таким похмурим наче грозова хмара. Можливо йому не сподобалася критика його світу, але ж вона то правдива, а отже її треба прийняти й з цим, щось робити.    

- Ти збираєшся повернутися у свій світ?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше