Позичене кохання (частина друга)

Глава 6

І на наступний день, коли сонце вже майже підкотилося до горизонту, чую шум двигуна його машини. 

Блудний Куїн повернувся. Ну-ну. Відкладаю книгу і прислухаюся уважніше. Дверцята грюкнули занадто голосно, значить, хлопець все ще сердиться. Невже не вистачило доби, щоб випустити пар? Різко смикає вхідні двері і заходить всередину. Так і є – надутий, насуплений, на мене не дивиться. Які ми чутливі. Випив склянку води, пограв жовнами, обвів поглядом кімнату, ігноруючи мою присутність.

- І  тобі привіт. Як прогулявся? - роблю дуже обережну спробу заговорити, але він мовчки хапає сумку і починає засовувати в неї свої речі. - Ти кидаєш мене та звалюєш? Дружба відцвіла буйним цвітом? Немає сексу - немає спілкування? Ти оголосив мені мовчазний бойкот? Якраз в дусі сучасного чоловіка, ображатися, не розмовляти і корчити з себе зачеплену цяцю.

- Збирай речі, відьмо, ми їдемо звідси, - нарешті зібрався силами видавити мені крізь зуби.

- Щось трапилося? Поліція кинулася по нашим слідам? - схоплююся на ноги і мені вже не до жартів. Програти на самому початку - один з найгірших варіантів.

- Навпаки, все спокійно. Просто хочу, щоб нас розділяла стіна і поблизу були люди. Перебувати занадто довго поруч з тобою дуже небезпечно, боюся доведеш мене до гріха, - уїдливо кидає він. - Руки так і чешуться зробити з тобою що-небудь, а на язиці висить стільки слів, що твої милі вушка не винесуть такого колоритного шквалу лайки. І якщо у мене не виходить спопелити тебе поглядом, ми поселимося в різних номерах дешевого мотелю, і я буду терпіти тебе здалеку. Тому що твої горді барикади я більше не маю наміру підкорювати! Перешіптуйся зі своїми принципами, а я собі буду радіти життю!

- А як же наші нові документи? - він так кумедно психує, що я ледве себе стримую. Чому чоловіки іноді поводяться як діти?

- Документи готові. Пересидимо в Біррені, а потім сховаємося в Гранарді. І я допомагаю тобі виключно тому, що ще не до кінця знищив сімейство Морлі. Тільки через це я буду тебе стійко терпіти. Вчора ти мені безповоротно перестала подобатися! Зрозуміло тобі?

- Звичайно, зрозуміло. Таке буває, іноді людина подобається довгий час, а потім бах і як відрізало. Тоді я швиденько переодягнуся. Ти ж не проти? Тепер, коли я тобі вже не подобаюся все стане набагато простіше, - посміхаюся і стягую з себе светр, штани, футболку, залишившись в одних трусиках. От же ж брехло, бачу, як я тобі вже не подобаюся. Так і хочеться підійти та щелепу на місце поставити. Цікаво, він хоч дихає? Витріщається на мої оголені груди і не ворушиться падлюка. Так, кожна жінка - це янгольське дитя підступності. З нами складно впоратися, якщо ми чогось не хочемо, і навпаки, якщо чогось побажаємо. Ми зводимо з розуму, позбавляємо сну та спокою. Своєю витонченою ніжкою ми можемо розтоптати навіть непохитного сильного чоловіка, можемо змусити його повзати біля наших ніг і цілувати пальчики. А можемо зробити такого чоловіка ще сильніше, подарувати йому крила, мету та спосіб реалізувати його мрію. Ми можемо бути музами, натхненницями, соратницями і надійним тилом. В нас рівно стільки ж світла, скільки й темряви, і з нами марно воювати. Не дай боже кинути виклик принциповій жінці. Ти свідомо програєш, чоловіче.

- А це було дуже провокаційно, - гарчить Куїн, звузивши свої зелені очі. - Дражниш мене, стерво?

- В сенсі? Дражню? ... Я? - прикинувшись дурепою, зображую здивування. - До чого мені провокувати того, кому я не подобаюся і з ким я не збираюся спати? Ти городиш щось нелогічне. Все, я готова! Можемо їхати! - життєрадісно підкидаю голову, натягнувши куртку. Ось зараз схоже, що він мене дійсно ненавидить. Точно ляпне якусь гидоту.

- Цьому англійському снобу дуже пощастило, що ти позбавила його від своєї присутності. О, він напевно навіть не уявляє, що за чудовисько ховається всередині тебе! - шипить Куїн на межі нервового зриву.

- Починаю підозрювати, мій милий друже, що ти вперше зустрівся зі справжньою жінкою, - хмикаю, гордо задерши носика. - Бракує сил впоратися?

- Ледве вистачає сил стримати сказ, - скрипить він зубами.

Їдемо мовчки, в машині навіть повітря колюче. У вухах все ще дзвенить від того, як він хряпнув дверима. Сопемо по черзі і не дивимося один на одного.

- Ось тому я й проти всієї цієї фігні з любов'ю! - несподівано заявляє Куїн, повернувши в бік Біррена. - Нещасливе кохання зробило з тебе не справжню жінку, а жалюгідну та відчайдушну!

- Ну, не дивлячись на те, що в твоєму житті почуття любові не присутнє, ти теж особливо щасливим не виглядає, - кусаю я його у відповідь. - Дай мені спокій, мені зараз зовсім не до твого вибуху тестостерону. Не примушуй мене вимовляти вголос думки про справжнього чоловіка, бо боюсь, що почнеш ридати та битися головою об кермо, - тепер вже й я розлютилася. Та за кого він себе має?! Его він своє ображене втиснути нікуди не може! А я ось можу точно так само гарчати й грюкати дверима!

 Але в номері на таких нервах не всидиш, треба ж кудись мчати наввипередки з дурними думками. Тому недовго думаючи, хапаю сумочку і не дивлячись на пізню годину вирушаю бродити вуличками цього маленького містечка. Поки не натрапила на такий самий маленький, але цілодобовий магазинчик, який заманив мене своїм неоновим світлом. Після двотижневої ізоляції в тій глушині - це просто святковий вибух емоцій, що розсипається яскравим салютом вражень. Навіть не знала, що можна так радіти, розглядаючи всі ці непотрібні мені речі і сонного продавця. 

...Не можу до пуття пояснити, що мною рухало. Якийсь миттєвий порив, слабкість, помутніння ... коли я купила собі одноразовий телефон. За цим номером мене неможливо ідентифікувати і дуже складно відстежити. Щоправда термін дії такого номера всього лише тридцять днів, і він розрахований на малу кількість контактів. А мені багато і не потрібно, я пам'ятаю напам'ять всього лише один номер. …Його номер. 

Цьому почуттю неможливо чинити опір, навіть якщо ти розумієш, що робиш дурість і величезну помилку. Розумом розумієш, а зупинитися не можеш. От хочеться утнути цю дурню і все, хоч кричи. Так і тягне вчинити проти логіки, міркувань безпеки і власних принципів. Так буває, коли тебе ваблять старі граблі і підозрілий авантюризм. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше