Право на корону

Розділ І

Я завжди знала, що моє життя не буде звичайним. Воно приречене було на пригоди та небезпеки. І мене це дуже влаштовувало. Я хотіла такого майбутнього. Ще б, я Мелісса де ЛаФельт, принцеса народу ельфів. Я спадкоємиця престолу, що одного дня має повести свій народ за собою. Принаймні так мені завжди казали. Я мала стати порятунком для своєї країни.                                      

Але я не впевнена, що готова до цього. Бути принцесою не так вже й просто, адже постійні обов'язки можуть втомити кого завгодно. Інколи я їх просто ненавиділа. Однак я ніколи не відчувала себе там як вдома. Але в Академії хоч і була чужою, та там в мене були люди, для яких важлива. Мені подобалося те відчуття спокою, яке мені дарували. І я воліла би провести там усю решту свого життя. Можливо, якби був вибір, стала би викладати там.                                                       

На жаль це не можливо. Настає час, коли ми всі зобов'язані рухатися далі. І якось дуже швидко пролетіло три роки. Хоч були постійні небезпеки та напади, проте ми все витримали. Там я зустріла своє кохання — Грегорі Аркана. І вперше мої почуття були взаємні. Ми були щасливі, адже наші стосунки можна було б назвати ідеальними. Я настільки ними дорожила, що боялася хоча б словом образити Грегорі. З часом я зрозуміла, що поряд з ним можу бути собою. Він не ображався на мої слова, мої жарти над ними і грубі відповіді. Цей хлопець став частиною мого життя і я вже не могла без нього.                                                                                                                                             

Весь час я шукала когось, хто зможе мені подарувати такі бажані почуття. Це було моєю головною метою. Проте саме в Академії удача мені нарешті посміхнулася. І коли, нарешті, це сталося, нам довелося прийняти важке рішення. Рішення, про яке я ніколи не буду шкодувати, щоб не сталося. Для того, аби врятувати усіх, хто важливий для нас, нам довелося зробити крок у невідомість. Увійшовши у портал, не знала в якому часі чи світі опинюся. Не знаю, що мною тоді керувало. Та в один момент просто відчула, що так потрібно.                                                                                          

Та в мене був Грегорі, і мені цього вистачало. Мій коханий хлопець пішов за мною, аби я не проходила через це сама. І я була йому справді вдячна. Я знала, що поки ми вдвох, то впораємося з усіма проблемами. Адже кохання долає будь-які перешкоди...                                                                  

Ми зможемо повернутися додому. Це те, у що я вірю...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше