Глава 6

Валорія, 652 роки до битви проти Натаніеля                                                                                         

Цілий рік... Саме стільки часу ми провели у Валорії. Неймовірна країна, що стала для мене другим домом. Мудреці повідомили, що портал буде відкритий лише через цей час, адже такий в нього вже графік. І ніхто не обіцяв, що буде легко. Це ще добре, що не доведеться чекати десятки років. Цей час ми якось витримаємо. Я бачила, що Грегорі не особливо цим задоволений, але вже нехай буде так. Ми ж жили у палаці, адже я намагалася навчити Дарсану керувати своєю силою. З мене вийшов досить непоганий вчитель. Якби я не була спадкоємицею престолу, то може б задумалася над тим, аби зайнятися цим і надалі. І за цей час дещо таки змінилося.                                                                             

Асірія почала більш привітно ставитися до нас. Я зрозуміла, що вона не погана жінка, просто дуже піклується про свою родину, яка для неї понад усе. Саме цим і обумовлено її ставлення до кожного гостя країни. Вони ж стільки років живуть під прокляттям, якого намагаються позбутися. І я знала, що скоро в них все вийде. В Асірії є чоловік, що не є батьком Дарсани, проте виховує її як рідну. Перший король помер незадовго після народження доньки, адже була страшна битва. Гарольд був простим воїном, поки не покохав королеву. А вона відповіла йому взаємністю. Як сказав Грегорі, після смерті Асірії він стане регентом і підтримуватиме дівчинку весь час, аж до самої своєї смерті. Це так дивно. Вони ж не рідні, але таке хороше ставлення Гарольда до Дарсани. От тільки він помре під час одного з повстання, коли країна почне перетворюватися на місце для проживання вампірів. І за цей час я дуже сильно прив'язалася до Дарсани. Спочатку дівчинка насторожено ставилася до мене, однак потім почала відкриватися. Принцеса робила суттєві успіхи в контролі над своїм даром, і могла навіть стримувати його при торканні інших.                                                                                                                

Я навіть не помітила, що за цей рік настільки звикла до цього місця, що навіть забула про повернення в наш час. Мені було комфортно тут, однак Грегорі мав зовсім іншу думку. Хлопець очікував на відкриття порталу. А я відчувала, що мені доведеться зробити свій вибір — залишитися в місці, де я відчула себе як вдома, чи повернутися разом з хлопцем, якого я кохала. Та сьогодні Асірія потішила нас, адже завтра ввечері портал має відкритися в головному залі лише на тринадцять хвилин. Але що робити мені... Ця думка не покидала мені ні на хвилину, особливо коли ми сиділи в нашій кімнаті. І Грегорі це одразу помітив.                                                                                                                                  

- Ти не хочеш повертатися? - якось занадто спокійно спитав він. - Я ж бачу, що з тобою щось не так. До того ж ти маєш якесь особливе ставлення до маленької принцеси.                                                              

- Я не знаю. Занадто сильно звикла до цього часу, до Дарсани. Вона потерпає від того ж дару, що був в мене. І я розумію як це важко, особливо коли ніхто не може допомогти. Розумієш, я поступово почала забувати наше життя там, вдома. - відповіла я. - І тепер не знаю, де маю бути.                                          

Він обережно взяв мене за руки та посадив поруч із собою. Він знову підтримував мене, а я у відповідь не робила того ж для нього. Грегорі зробив те, що ніколи ніхто навіть не намагався зробити для мене. Я кохала цього хлопця і заради нього все ж маю залишатися сильною.                                                       

- Меліссо, я розумію, що тут ти відчула себе потрібною. Однак в цьому світі нам не місце, ми маємо повернутися додому, де на нас чекають. Я в цьому впевнений. - він посміхнувся. - Я не можу залишити свою сестру одну, а ти своє королівство. Ми маємо певні обов'язки, про які не варто забувати. До того ж Дарсана буде в порядку, а зовсім скоро навіть позбудеться родового прокляття. Їй допоможе Людміла.