Приборкай мене

4

Знаєте, є люди, які кажуть, що не можна мати дуже гарних відносин з босом, щоб потім не було ніяких нюансів в плані роботи та особистого життя, то я відповім, що я не буду переходити на їхню сторону. Ні, я не збиралася поєднувати робочі моменти та якісь крутити романи з керівництвом, ні, але я зовсім не проти товариських відносин, якщо вони приносять тільки позитив. А як по іншому це назвати, коли після розмови з Ринатом Андрійовичем Софія Борисівна, вона ж місцева общипана куріпка, поводилася так, ніби я найцінніше та найважливіше, що є в цьому офісі? Дівчина мало того, що кардинально змінила політику спілкування зі мною, так ще й допомогла мені виконати роботу, яка була визначена для мене на сьогодні. Вона це назвала "підтримкою нового працівника", але я ж то не дурепа й розумію, що їй добряче всипали перцю за її кавові здібності.

Саме через цей фактор, і через те, що це був мій перший робочий день на фірмі, бос відпустив мене раніше додому. Він, адже знав, що у мене маленька дитина вдома, тому сказав, що поки я не знайду няню на постійній основі, то можу раніше покидати робоче місце, але звичайно ж при умові, що всі справи будуть виконані до того часу. Ми дійшли згоди на тому, що я як ослик буду працювати не покладаючи рук(чи то копит), а як нагорода мені - більше проведеного часу з сином. Всі щасливі, всі задоволені, і немає ніяких претензій з обидвох сторін. Ідеально.

Та все ж сьогодні я вирішила не прямувати відразу додому, а зробити невеличкий гак, який мав мене довести до відділення банку. Ви вже в курсі того, що я взяла чималий кредит(і тсс, це тільки між нами, ніхто не повинен про це здогадатися, окей?), тому вирішила взяти чималу частину з нього, щоб мати можливість закрити пару питань, які на даний час виглядали для мене доволі нагальними.

Перший пункт цього важливого списку це звичайно мій любий синочок Микита, який потребував постійну людину біля себе, а оскільки Вероніка й мама не мають змоги постійно перебувати поруч з моєю дитиною, а мені варто заробляти кошти на нашу маленьку родину, то варто було задуматися про няню. І оскільки з цим питанням вже не можна було затягувати, я вирішила вже сьогодні ввечері звернутися до агенції, яка займається пошуком кваліфікованих спеціалісток. Ну й звичайно ця послуга не безплатна, тому варто було охазяйнуватися грошима, щоб вибрати дійсно гідну кандидатку. 

Ну а другим пунктом була невеличка приємність для мене, яка ще й була пов'язана з моєю новою роботою. Якщо так збіглися зорі, що мені завтра потрібно йти на цей корпоратив, то варто виглядати пристойно серед того бомонду, який там збереться для нових знайомств й обміну досвідом. Я не кажу про якийсь макіяж в салоні краси, чи зачіску, яку б мені робили протягом п'яти годин поспіль, ні, з усім цим я і сама могла впоратися. Звичайно, не так класно, як відповідні спеціалісти, але все-таки у мене руки ростуть з правильного місця, тому щось вигадаю. А от що мені дійсно потрібно було, то це якась вечірня сукня чи можливо діловий костюм. Тут навіть якщо я ввімкну режим неймовірної швачки, але нічого путнього не вийде, тим більше за такий короткий проміжок часу.

З однієї сторони діловий костюм буде краще, адже це все ж таки робота і люди будуть присутні там з приводу всяких ділових справ, тому такий мій зовнішній вигляд може підкреслити, що я намагаюся вдатися в суть справи сповна та рішуче налаштована прогресувати у кар'єрному плані. Якщо говорити про плюси сукні, то вони теж присутні, такі як вишуканість, жіночність та спроба показати іншим навколо, що я не тільки бачу в них вигоду, а також хочу зав'язати дружні відносини. Оскільки сам Ринат Андрійович підкреслив неодноразово, що робота має стати другою родиною, то в такому плані вибір сукні був доволі таки очевидним та вигіднішим варіантом, ніж діловий костюм.

Тільки це все звичайно добре, можна було ще довго роздумувати про ці два варіанти й шукати в них плюси та мінуси для завтрашньої події, але є те, про що ніколи не варто забувати у житті. В моєму випадку про минуле, яке неочікувано виринуло як нізвідки й знаходилося буквально в пару метрах від мене. І добре, якби це була якась колишня однокласниця, чи можливо одногрупник, який хотів добитися моєї уваги та залишився ні з чим... Але ні, схожа удача на сьогодні відвернулася від мене обличчям та повернулася іншою стороною, не надто приємною... Певно вже всі здогадалися, про кого йде мова? Чорт виліз з нори, чорт певно хоче спробувати знову зіпсувати моє життя...

Мені до жаху страшно підходити до цього мерзотника, я боюся ворушити те минуле, яке більш-менш вгамувалося та давало мені спокійно жити, але в той самий час я бажаю зіграти на випередження, показати цьому покидьку, що я не та дурна та пустоголова ідіотка, якою я була раніше. Тоді він міг скористатися мною та викинути, як не потрібне сміття, але зараз я зовсім по іншому дивлюся на це життя, по факту зв'язок з ним змусив мене покинути безтурботні думки, які крутилися в моїй голові й пірнути в доросле життя з головою. В минулому я трусилася й боялася сказати йому зайве слово, а зараз я готова вчепитися пазурами у його шию, але не дам зіпсувати моє життя, а головне життя моєї дитини. Тепер у мене є заради кого жити та є кого захищати від мерзотників цього світу.

Захотів любий поїсти булочок? Зголоднів та вирішив заморити черв'ячка? Зараз я тебе нагодую, зачекай, я вже буквально в пару метрах від тебе.

- Зголоднів, скотина? - Зазвичай я дуже мила дівчина, вихована й коли знаходжуся у суспільстві, то поводжуся відповідним чином, але зараз мені плювати на те, як про мене подумають, як хтось почне вважати мене грубіянкою чи ідіоткою, мені глибоко начхати, я прийшла за тим, хто хотів мені зіпсувати життя назавжди, але обламав свої зубки. І я не дам прорости новим іклам, тому сприймаю погляди інших людей на собі байдуже, мені головне бачити очі цього мерзотника.

- Це ви мені...дівчино? - Повертається до мене пикою виродок Олег, той самий, який хотів мене вигнати з університету, той самий, який хотів мене змішати з лайном, і я добиваюся своєї мети - бачу його очі. І тут трапляється щось, що вимикає всередині той тумблер, який відповідав за мою сміливість та впевненість, які були ще п'ять секунд назад і я перебуваю в деякому нокдауні. Щось не так, щось... Інше...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше