Принцеса Незнайомка

Глава 8

Цей ранок змінив все життя Розі, відтепер вона Елізабет. Чомусь саме сьогодні їй по особливому було сумно. Вона згадувала свою сім'ю, хоч і важке але безтурботне життя вдома, мрії про щире кохання. Все це назавжди залишилось по заду. Їй доведеться прикидатись донькою містера та місіс Дарсі. Вона одягла надзвичайно красиву сукню. Вона була ніжно-небесного кольору. Комірець вишитий різноманітним дорогоцінним камінням, рукави та поли платя прикрашені білим тонким наче павутинка мереживом. Волосся підібране у чудову зачіску. Сьогодні Розалінда була справжньою красунею, навколо неї метушилось багато слуг. Здавалося у неї попереду чудове життя, більше не доведеться працювати, виконувати чиїсь накази, але радості в Рози не було, і шляху назад також не було. Місіс Дарсі дала ще останні настанови і Розі відправилась із містером Дарсі до королівського палацу. 
- Ваша Високосте прибули Граф Дарсі та його донька - оголосив придворний.
Король був неймовірно щасливий, і з радістю прийшов на зустріч.
- Вітаю вас графе, ми з нетерпінням очікували на ваше прибуття.
- Ми також неймовірно раді зустрічі, просимо вибачення, що затримались. Із нашою молодшою донькою трапилась біда, тому і затримались.
- У вас є ще одна донька? Я думав, що лише красунечка Лізі. Мої співчуття.
- Дякую, ваша Високосте. - містеру Дарсі довелося збрехати про наявність ще одної доньки.
- Вітаю вас міс Елізабет - король поцілував руку молодої панни.
- Я також неймовірно щаслива вас бачити - мовила Розі, але в душі вона зовсім не раділа, хотілося втекти якнайдалі з того палацу обійняти маму і плакати, але вона себе стримувала.
- Приготування ідуть в самому розпалі, дякую Графе, що супроводжували доньку, можете повертатись додому, а ми негайно вирушимо до кравців, для пошиття сукні. Прошу вас міс Елізабет.
Король подав руку дівчині, вона подала йому свою і вони вирішили до якоїсь кімнати. 
Мушу визнати палац був неймовірно красивим, всюди були високі мармурові колони, коридори   пречудовими червоними доріжками, перила сходів прикрашені кованими золотими квітами, а сонечко вигравало різними кольорами через вітражі на вікнах.
Ось вони стоять перед дверима якоїсь кімнати. Коли король запросив Розі до цієї кімнати вона мало не ахнула від здивування. Кімната була величезна. 
- До весілля це будуть ваші покої. Прошу почувати себе як вдома.
- Дякую, ваша Високосте, кімната просто неймовірна.
- Сподіваюсь вам сподобається, але на жаль розглянути її вам доведеться після першої примірки сукні, часу обмаль, весілля через 2 дні, тому до вас зараз прибудуть швеї. А я вимушений вас покинути.
- Дуже дякую, Ваша Високосте, для мене честь, що ви приділили так багато часу для мене.
Король вийшов, ну що ж мене так тепло прийняли в палаці, хоч щось хороше - подумала Розі, але вона ще гадки не мала що її чекає.
- Річарде, прибула твоя наречена, не хочеш привітатись.
- На весіллі привітаюсь, - буркнув принц.
- Чому ти так, я ж для тебе відібрав найкращу .
- Найкраще, батьку, було б щоб я не одружувався. Я зараз зайнятий, ніколи розгулювати по палацу.
Десь далеко в глибині душі принцу було цікаво, як ж вона та наречена, але він не давав волю таким думкам, юнак був рішуче налаштований зіпсувати життя цьому дівчиську в палаці. З його голови ніяк не виходила та, яка його врятувала. Він ненавидів її всім серцем за те, що вона не залишила його. Тоді б не було ніякого весілля. Але все ж таки думки про неї викликали посмішку на його обличчі. Її приємний голос, ніжний дотик рук до його пресу. Все це не давало спокою вже декілька днів .
- Вітаю пані Елізабет, - в кімнату зайшла дівчина приблизно 19 років, трохи молодша за Розі, - мене звати Клара, я ваша персональна служниця. Чогось бажаєте?
- Так, для початку називай мене просто Лізі.
- Добре пані. Щось ще? До вас прийшли кравці, щоб пошити сукню.
- Нехай заходять.
В кімнату зайшли три жіночки років 50-ти. Вони привітались і взялись за роботу, знімали мірки запитували про уподобання майбутньої принцеси, показували безліч різноманітних тканин. Коли нарешті вони закінчили здалося пройшла ціла вічність. Розі була дуже втомлена, але все таки вирішила оглянути свої покої. Вони складались з 3-х кімнат. Спальня була в ніжно-персикових тонах. Величезне ліжко, біля нього туалетний столик , велике прозоре вікно з виглядом на сад, так мінімалістично але дуже затишно. Наступна кімната була схожа на вітальню. В центрі стояв великий стіл з темного дерева навколо нього 8 стільців, під стіною стояв зручний диванчик, а під протилежною стіною велика шафа з книгами. Остання кімната - гардероба з неймовірною кількістю суконь та прикрас. Розі стільки вбрань ще не бачила за своє життя.  Невдовзі прийшла Клара і подала вечерю, Розі здивувалась, що вона вечеряє не з королівською родиною, але вона настільки була втомлена, що навіть була рада що не доведеться кудись іти. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше