Епізод 2: Солдати, що покидають поле бою

Цілісінький день вона прибирала в офісі. Сама згодилась на те, щоб у поважному віці тягати відра з водою й натирати підлоги. Її ніхто не помічав. Ну, майже ніхто. Вона давно відмовилась від власної магії та світ чар не збирався відпускати її.

Вперше Горпина зустрілась з Тіною, коли тій не було ще й року. Бабуся дівчинки приїхала до подруги з одним проханням: провести складний ритуал, що мав зв’язати її з іншим судженим. Коли Горпина почула, кого має покохати дівчинка через багато років, то погодилась, не роздумуючи ні секунди.

Вона добре знала історію Валентина. Про схибленого на коханні мага ходили легенди, що докотились навіть у її глушину. Ним лякали маленьких відьом матері, розповідаючи про жорстокого й надто могутнього чарівника. Казали, що він прийде за ними, упізнавши в них свою кохану. І всі дівчатка знали, що кожного разу його обраниця помирала, зустрівши страшний кінець.

Тому дізнавшись, що саме така доля спіткає Тіну, вона згодилась допомогти подрузі й захистити її онуку. Єдиним виходом було: розірвати зв'язок дівчинки з магом і прив’язати її до звичайного смертного чоловіка.

Ритуал вдався, хоч і забрав у них майже всі сили. Лише тоді бабуся Тіни зізналась, що Валентин знайшов її напередодні й просив віддати йому дівчинку, коли та виросте. Але жінка пережила не одного самовпевненого чоловіка й поклялась, що він ніколи не отримає бажаного. Тоді Горпина пообіцяла приглядати за Тіною і дбати про дівчину, як про рідну.

Свою обіцянку відьма на пенсії не забула. Й коли Рита повідомила їй, що усі старання зійшли нанівець – запропонувала свою допомогу. Відмовившись від магії, вона стала невидимкою для інших відьом і чаклунів. Тому було досить легко влаштуватись прибиральницею в агенцію «Валентайн».

Зустрівши дорослу красиву Тіну, Горпина хотіла кричати: тікай! Але не могла. Тепер він міг знайти її всюди, куди б не подалась дівчина. Шкодувала жінка, що лиха доля не оминула онуку подруги. Горпина слідувала плану Рити й приглядала за Тіною. Однак сьогодні все змінилось.

Вона отримала новий наказ: непомітно напоїти дівчину зіллям, що забирало сили. Для відьми, яка пройшла ініціацію, це могло закінчитись смертю. Проте рідна тітка дівчини готова була піти на ризик заради високої цілі. Рита не знала, як повернути Тіну. І в будь-якому випадку на неї чекала смерть, тому нікого й не злякав цей план.

Тільки Горпина відчувала, що все відбувається якось неправильно. Вона прив’язалась до Тіни, бачила, як дівчина змінюється з кожним днем і хотіла дати їй шанс. Шанс прийняти вірне рішення. Чи мала вона право забирати магію в іншої відьми? Цього Горпина не знала.

Зібравши в кулак усю непохитність, вона подзвонила Риті. Поки йшли довгі гудки в думках запанував хаос. Він розвіявся одразу ж, як Горпина почула знайомий голос. Не витрачаючи час на люб’язності, вона перейшла до суті:

— Рито, я відмовляюсь чинити так із Тіною. Якою б поганою не була ситуація, наше рішення – не вихід!

— Ви ж розумієте, що він випустив у неї свої кігті, як хижий птах і не відпустить? — слова Рити просякла приреченість.

— Вона зможе виплутатись сама, треба дати їй шанс. — Горпина проявляла властиву їй віру в людей.

— Ви обіцяли моїй матері… — спробувала надавити Рита, втрачаючи останню надію.

— Обіцяла дбати про Тіну. А те, про що ти просиш – може обернутись смертю. Прийнявши це рішення, я виконую власну обіцянку. — жінка ніколи не давала маніпулювати собою і якщо приймала якесь рішення – то трималась його до кінця.

— Гаразд, тоді ми впораємось без вас!

Горпина не збиралась сперечатись. Та й Рита одразу завершила розмову. Тепер залишалось тільки одне – попередити Тіну. Жінка не хотіла брати участь в тому божевіллі, яке планувала Рита і її прибічники. Відьма змирилась з тим, що відбувалось, хоч в часи її молодості все вирішувалось інакше. Але вона точно знала, що колись Тіні знадобиться її допомога. І тоді вона чекатиме на неї – у мить найбільшого відчаю та безпорадності.