Привіт, шибалинське ТисячолІття!
22.04. 2000
Типлюнько, файнюнько. Баби сидєт... пирибирают бараболі, бу вже вось садити то тре. Сидит кулу них маленький Вітасик. Діду го питає:
– Віталіку, а ти чо бараболі ни пирибираєш?
– А бу маю чисьті руки!
А во ше їдна "фастриґа" блищи вичері. Вітасикова мама розповідає, шо нинька цьоці Уксана питаєсі Вітасика кільку їму рочків, а той відпувів:
– Я як буду знов кільку мині рочків, ту вам скажу!
А путому цьоці Уксана питаласі їго:
– Шо роби тато?
А він кажи, шо в цьоці Юзьі фіртку роби, а вуна питаєсьі в негу, а шо цьоці Юзьі роби, а він кажи:
– Я як буду знати, шо цьоці Юзьі роби ту вам скажу!
Вітасик ту балачку-перепувідачку мамину пру себи слухає тай кажи, шо ни так він казов.
– А як ти казов?
– А я казов, – кажи Віталюсик, – шу як буду знов кільку мині рочків, ту вам скажу, а як ни буду знов кільку мині рочків, ту вам ни скажу. І як буду знов, шо роби цьоці Юзьі ту вам скажу, а як ни буду знов, шо роби цьоці Юзьі, ту вам ни скажу. Отак сі кажи! – Сказав.
#3521 в Сучасна проза
#3693 в Різне
Відредаговано: 28.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
