Прив'язаність

•План провалився

Ось вже наступний день у школі.На цей раз без зустрічі з Андрієм по дорозі.

Вже у школі на великій перерві Яна сказала Кораліні:

-Ти ж хотіла з ним поговорити?Чому не ідеш?

-Мені страшно та стидно 

-Та ну ми ж живемо один раз,думаю у вас взаємна симпатія.

-Ну може ти і права...

Після цього діалогу Кароліна спустилась в буфет на перший поверх вже без Яни.Там як і очікувалося був Андрій.Вона навіть не встигла отямитися а він сам підійшов до неї та сказав:

-Привіт,що знову хочеш такого як було недавно????

-НІ,я пришла спитатись чи я реально тобі подобаюся чи ти просто знущаєшся з мене?

-Зараз не можу сказати мені важко 

-СКАЖИ І ВСЕ Я ЗАРАЗ РОЗВЕРНУСЬ І ПІДУ.

-Ну добре але зразу кажу не ображайся.Ти...

І з цими словами він втік зі всіх ніг від Кароліни.Вона встигла тільки прокричати до нього услід.І побігла до Яни з поганим новинами.Після того як Кароліна все розказала Яні вони вже мали іти додому бо уроки закінчились. 

Ось Кароліна знову у своїй кімнаті плаче у ночі та слухає музику бо таких проблем вона ще не знала.Сльози стікали та капали їй на футболку і на шию.Ніс почав закладатись.Вона роздумувала до чого могла бути така реакція у нього.Від цього питання у своїй голові вона почала ще більше плакати.Та у кімнату зашла її мама та почала кричати чому вона ще не спить і що за концерт вона тут зробила.І забрала в неї телефон бо думала що це все від нього.Чеоез це Кароліна не могла написати Яні та розказати все.І в надії що телефон віддадуть вона лягла спати.Їй снилось що її всі люблять та не знущаються і Андрій її любить від всього серця та не тролить її.Цей сон явно був відображенням її мрій.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше