6

Таю приголомшила його заява. В якому сенсі «попросити заступництва»? Вона мусить принести йому клятву вірності, розписатися кров'ю в якихось паперах або закласти душу?

Але все виявилося набагато простіше. Таю навіть охопило легке розчарування, коли Крейн не зажадав від неї нічого надприродного.

Однак його подальші слова змусили її серце забитися швидше.

- У тебе немає шлюбної в'язі на зап'ястях, - задумливо повідомив він, роздивляючись жінку. - Отже, я можу вважати тебе вільною, без покровителя-дарга.

- Тобто незаміжньою? Ви пропонуєте мені шлюб? - уточнила вона, скептично гмикнув.

- Не в тому сенсі, який ти вкладаєш в нього.

- А в якому?

- Я пропоную заступництво. Але не претендую на твоє тіло. Якщо ми візьмемо шлюб за нашими законами, будь-який дарг знатиме, що у тебе є покровитель.

- Тобто, фіктивний шлюб, - Тая кивнула. Це вона зрозуміла. - Що ж, цілком логічно. Але що ти отримаєш натомість?

Брови Крейна здивовано піднялися: дивна жінка, дарг їй пропонує заступництво, без претензій на її тіло, а вона турбується, що він отримає натомість.

- Дитина, - відповів сухо. - Я хочу, щоб вона народилася.

Тая витримала його погляд.

- У мене є час поміркувати?

- Так. Але небагато.

- Мені вистачить п'яти хвилин.

Та й чого тут міркувати? Вона немов потрапила в чужу країну без знання мови. Та ще на ній лежить відповідальність за дитину. Їй потрібен хтось, кому вона могла б довіряти. Хтось, на кого вона зможе покластися в будь-якій ситуації. І краще, якщо це буде приємний серцю чоловік.

Із щоденника Крейна вона зрозуміла, що в довколишніх землях жінок не дуже-то бережуть. І заступництва їм не пропонують.

Ось уже понад сто років обсидіанові крали дівчат направо і наліво. Вони звели це в ранг досягнень, а особливою доблестю вважалося поцупити наречену прямо з-під вінця на очах у переляканої юрби.

Викрадені красуні ставали трофеями, якими можна було похвалитися, обміняти, подарувати. Ці дівчата були наложницями, безправними та нещасними полонянками. Вони залежали від рішення свого пана, але не могли претендувати на його заступництво і захист. Вони покірно приймали жорстоке «кохання» даргів і справно народжували їм синів...

Тая не планувала ставати однією з них. Навіщо чекати, поки якийсь моральний виродок заявить права на неї, чи не краще самій потурбуватися про своє становище?

Вона скоса кинула на Крейна оцінювальний погляд.

Суворе обличчя, щільно стиснуті губи, прямий погляд без посмішки. Небагатослівний, але надійний, як танк. Такий не стане залицятися до тебе, йому незнайоме слово «романтика», але поряд з ним можна не хвилюватися про завтрашній день. Він подбає і про хліб насущний, і про дах над головою.

Крейн був немов кам'яна стіна. І Тая зважилася.

- Я згодна. Що треба робити?

- Чекати світанку. Але хочу одразу застерегти. Люди беруть шлюб на все життя, а ми живемо в п'ять разів довше за вас. І за своє життя дарг може поховати кількох дружин. Тому тобі не варто тішити себе ілюзіями та прив'язуватися до мене, щоб потім не страждати. Я не хочу розбити твоє серце. Але якщо ти згодна, я буду піклуватися про тебе і про дитину. І захищати.

Тая відкашлялась. До звістки про таке довголіття вона була не готова.

- Почекай... В якому сенсі «в п'ять разів довше»? Хіба жінки вашої раси не живуть стільки ж?

Він відповів не відразу. Немов розмірковував, а чи варто взагалі відповідати. Потім все ж сказав:

- У нас немає своїх жінок. Ми беремо в дружини людських дівчат.

І Таї на мить здалося, що вона помітила в його очах прихований біль. Але розвивати цю думку і лізти йому в душу вона не наважилася.

У Крейна свої скелети в шафі. Багато скелетів. Але її вони не стосуються. У неї теж є минуле, яким вона не готова ділитися, тому нехай кожен з них з них залишається при своїх інтересах для взаємного блага.

Розмову було закінчено, рішення прийнято, і Крейн повернувся до свого заняття. Кілька хвилин Тая спостерігала, як він обробляє заячу тушку. Спритно це у нього виходило. Потім наважилася запитати:

- Що це буде?

- Їжа.

- Це я розумію. Але що саме ти збираєшся приготувати?

 Він тільки гмикнув у відповідь на її слова і нічого не сказав.

Але Тая не збиралася відступати.

- З заячини можна приготувати дуже багато смачних страв. Наприклад, заєць, тушкований з солодким перцем і спеціями в склянці сухого вина. М-м-м, смакота, - вона закотила очі та облизнулася, всім своїм виглядом демонструючи, як це смачно. - Або в пивному соусі з карамелізованою ріпою і смаженими маслюками...

- Досить!

Не приховуючи роздратування, Крейн кинув ніж і подивився на неї.

- Чого ти хочеш, жінко?

Вона посміхнулася, не приховуючи тріумфу.

- По-перше, мене звуть Тая. Постарайся це запам'ятати, або мені доведеться звертатися до тебе «чоловіче».

Крейн похмуро насупився, але змовчав. Тільки багатозначно склав руки на грудях.

- По-друге, - продовжувала вона, ігноруючи цей жест, - якщо вже ти запропонував мені та дитині своє заступництво, то дозволь і мені відплатити добром. Ми обидва виграємо, якщо спробуємо налагодити контакт. І взагалі, вагітним шкідливо хвилюватися, - наостанок Тая видала залізний аргумент. - Ти ж не хочеш знову витягати мене з того світу?

Вона побачила, як його права брова скептично піднялася. Але вираз обличчя не змінився.

Кілька хвилин він розглядав її з таким виглядом, ніби вирішував, а чи не варто засмажити на вечерю одну балакучу жінку, замість зайця.

Потім погодився:

- Гаразд. Я вислухаю твою пропозицію.

- Я хочу приготувати вечерю.

***

Вона знову його здивувала.

Погодилася на шлюб, майже не роздумуючи. А потім ще заявила, що він мусить звертатися до неї на ім'я. Вона анітрохи його не боялася, і це було для Крейна дивним і незрозумілим.